«Підземна вулиця» містечка на Хмельниччині та тайник без скарбу
Член команди ГО «Україна Інкогніта» Дмитро Полюхович провів обстеження ділянки давніх льохів в містечку Городок, що на Хмельниччині.
Городок здавна славиться своїми підземеллями, яких в історичній частині міста, як дірок у доброму сирі.
Одразу зауважимо, що підземелля Городка не є чимось унікальним. Ба! В інших містах України маємо їх повні аналоги, та такі, що й не відрізниш від городоцьких. Зокрема в сусідньому з Городком Купині чи в Умані.
Це найбільш міфологізовані, загадкова і, одночасно, практично недосліджені пам’ятки.
Основний масив легенд стосується велетенських розмірів підземель. На Черкащині, наприклад, чи не у кожному екс-містечку вам обов’язково розкажуть як під час Коліївщини місцевий пан тікав від гайдамаків тунелями у запряженій шестіркою коней золотій кареті. Карета обов’язково має бути золотою! Ну, а шо?
Подейкують, що в Городку теж є тунелі, якими може пройти кінь. І не просто так, а дістатися до Кам’янця, Меджибожу та, навіть Хотину! З Хотином, що за Дністром, особливо смішно.
В самому місті про підземний лабіринт знають усі. А як же не знати? Тут досить прогулятися історичним центром Городка, який геть увесь вкритий слідами обвалів тунелів. Сліди різні — від специфічних заглибин посеред тротуару, де ґрунт ледь просів, до щойно засипаних ям на місці великих провалів. Однак, не завше все закінчуються так безневинно.
Старожили добре пам’ятають, як на початку вісімдесятих років минулого століття обвалилося ціле крило зведеного у повоєнні часи місцевого районного універмагу. Коли для розчистки завалів підігнали техніку, важкий екскаватор сам ледь не пішов під землю. Руїни «прикрашали» центр міста кілька років — чекали поки там, у глибинах, все остаточно всядеться. Гостроязикі подоляни одразу ж обізвали територію біля руїн «Бейрутом». Тоді у правдивому Бейруті саме точилися важкі бої армії Ізраїлю із прорадянськими терористичними угрупованнями і у новинах ледь не щодня показували поруйноване місто.
На цьому прикрі пригоди торгового центру не закінчилися. Вже на початку «нульових» через підземелля завалився ще й фасад!
У 2006 р. величезні провалля утворилися просто посеред головної площі Городка, одне навіть на дорозі із досить жвавим рухом. Дивом обійшлося без жертв.
Надзвичайна пригода мала й позитивний бік. Завдяки їй місцеві краєзнавці та історики брати Олександр і Вадим Загурські змогли обстежити чималу частину підземного лабіринту, зробити схематичний план цієї ділянки та серію світлин. Дякуючи цим допитливим та хоробрим дослідникам більшість жителів міста нарешті змогли побачити, як виглядають із середини легендарні городоцькі підземелля.
Обстежений нещодавно льох складається з головного коридору завдовжки 19 метрів та п’яти менших бічних відгалужень. Кожне приблизно від 2-х до 4 метрів. Від головного убік веде ще один коридор такого ж розміру, як і головний, але він перекритий обвалом. Тому його дослідити не поталанило.
Якщо проводити аналогію подібними підземеллями-близнюками в Умані (навіть бічні ніші ідентичні), що були досліджених експедицією на чолі з к.і.н. Павлом Нечитайлом у 2018 р., то фрагмент обстеженого підземелля в Городку теж можна датувати XVII- XVIII століттями. Тим більше що на поверхні біля входу було виявлено кераміку другої половини XVII століття.
Із цікавих знахідок в обстеженому льосі варто виокремити хреста, продряпаного в глині біля однієї із ніш. Враховуючи шар кіптяви — він був продряпаний практично одночасно коли й самі тунелі були прорізані у глиняному шарі.
В одному із вентиляційних отворів також було виявлено невеличку нішу-тайник. У часи коли у таких льохах присвічували свічкою побачити цей тайник було неможливо. Його видно лише коли присвітити направленим променем ліхтарика. Тайник саме на рівні просунутої у вентиляційний отвір (приблизно 20 см діаметром) руки. Бічна ніша у тому отворі невеличка — як раз на кубишку. Остання, на жаль, була відсутня. А так хотілося знайти скарб!
Льох знаходиться під одним із будинків на правому березі Смотрича. Він стоїть у самому середмісті Старого міста, за якусь сотню метрів від території колишньої «старої» ринкової площі. Остання, від XVIII століття, була перенесена на лівий берег Смотрича і отримала назву «Новий ринок».
Перші 4 метри, як і перші 2 бічні відгалуження використовуються господарями будинку для зберігання продуктів. Як розповіла власниця будинку, яка його придбала зовсім недавно, далі ніж на 5 метрів вона ніколи й не заходила.
Засипаний підземний прохід, вірогідно, з’єднував льох із сусіднім. Така система об’єднаних льохів колись називалася «Підземною вулицею» і традиційно виводила до місцевого замку. У випадку несподіваного нападу ворогів такою «підземною вулицею» можна було евакуюватися до безпечного місця.
Городоцький замок, зауважимо, знаходився десь за 300 метрів від обстеженого льоху.
Цікаво, що місце знаходження городоцького замку, мури якого розібрали ще наприкінці XVIII ст., було локалізоване щойно 2021 р. в результаті археологічних досліджень проведених експедицією на чолі з к.і.н. Павлом Нечитайлом. Важливо акцентувати, що ці дослідження відбувалися за ініціативи та за фінансування місцевої громади. Надзвичайно рідкісний випадок в сучасній Україні. Замовником робіт виступив Відділ культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради. Городок по-праву може вважатися одним із найбільш дружніх до історії міст України
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь