Археолог та студенти із Хмельниччини досліджують унікальні печери над Дністром
У селі на Вінниччині розпочали розкопки унікального монастиря XI-XVII століть. Науковці вивчають наскельні зображення, приміщення ченців та культурний шар, який може приховувати артефакти минулого. Дослідження допоможуть зберегти пам’ятку та розкрити нові історичні деталі.
Задля поглибленого вивчення пам’ятки культурної спадщини місцевого значення Оборонного скельного монастиря 11–17 століття в селі Оксанівці та пам’ятки історії трипільської доби в село Слободі Підлісівській цьогоріч у березні було споряджено археологічну експедицію.
Її керівник — кандидат історичних наук із Хмельниччини Павло Нечитайло. Він — головний спеціаліст державної археологічної служби України. До складу цієї експедиції також увійшли:
- доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу історії та археографії НАН ім. М. Грушевського Олег Євгенович Мальченко;
- спелеолог, скелелаз Андрій Белінський, Юрій Мак;
- студенти Кам’янець-Подільського педагогічного університету.
«Важливо, що завдання експедиції співпадають з одним із пріоритетів діяльності відділу культури по охороні та вивченню пам’яток культурної спадщини», — інформує голова громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко.
Наприкінці березня члени експедиції приступили до роботи. Одним із завдань по дослідженню Оксанівських печер є визначення дати заснування Оборонного скельного монастиря. Верхню межу було визначено ще під час досліджень 2013 року, коли в невеличкій розщелині скелі було знайдено пічку, вимащену з середини вогнетривкою глиною в якій збереглась дерев’яна перекладина, яку відправили на радіологічний аналіз у м. Краків. Там її датували серединою 17 століття! Це і є верхня дата. Нижню — потрібно ще визначати.
Нині експедиція розчищала простір між двома високими, стрімкими, до 6 метрів, скелями. Одна із стін старанно оброблена топориками, сокирами чи іншими знаряддями праці. В ході робіт відкрили в ній пази (ніші) для можливих засувів чи воріт. Призначення даного приміщення поки що не визначене, однак, припущення, що тесали скелі надзвичайно високі (великі) люди може мати місце.
«В Слободі Підлісівській члени експедиції намагатимуться визначити походження, призначення, використання місцевої пам’ятки періоду трипільської доби — «Пічурці», дати їй історичну та культурологічну оцінку, підготувати необхідний пакет документів для надання відповідного статусу», — зазначили у Відділі культури та туризму.
Як розповів Павло Нечитайло Укрінформу, дослідження показали, що територія під важкодоступними печерами, які використовувались як житлові приміщення і келії ченців, була перепланована у 1970 — на початку 1980-х років. Тоді проводилось штучне терасування схилів, висадка кримської сосни та глобальні ландшафтні зміни каньйону за допомогою техніки, які, можливо, були пов’язані з будівництвом каскаду ГЕС на Дністрі. Археолог припускає, що, ймовірно, у цей період культурний шар, пов’язаний з келіями ченців, був знищений.
Нечитайло додав, що вочевидь комплекс № 1, де збереглися наскельні зображення та печерна церква, використовувався ченцями виключно для молитовних практик і спільних богослужінь.
Біля Печерної церкви в Оксанівці дуже багато різноманітних «хрестиків» — прямих, «з гульочками» на кінчиках.
Мандрівники часто запитують про їх походження та період створення. Павло Нечитайло дав пояснення їх походженню. Це — ісіхасти, складова частина філософської течії середньовічного чернецтва.
Як показали зондажні шурфування під печерами та залишками скельних приміщень, схил під ними та ґрунтові нашарування не порушені й автентичні. Там виявили дві кулі XVII століття, розплющені об скелю, а це показує, що хтось обстрілював ченців.
«Перший комплекс скельно-печерного монастиря достатньо унікальний, оскільки в ньому збереглось 11 залишків приміщень. Їх стінки підрубані на висоту від двох до шести метрів. Швидше за все, це мало на меті укріпити їх та запобігати зсувам. Таке явище не трапляється в інших відомих нам скельно-печерних комплексах Дністра. Воно пов’язане з тим, що скельна порода оксанівських скель дуже крихка. Нижче печерної церкви ми виявили кований гак, який, імовірно, використовувався для навішування дерев’яних дверей у печерну церкву», — сказав археолог.
В останній день роботи в Оксанівці члени археологічної експедиції зуміли обстежити майже недоступну, незайману печеру n.14. Зі слів керівника експедиції Павла Нечитайла:
«Це найвища печера в комплексі № 2. Сучасна висота від рівня схилу — 12 м. Має трапецієподібний ганок. Вперше досліджувалась Богданом Рідушем у 2003 році. Під час цьогорічних досліджень було зроблено фотофіксацію зображень а також проведено зачистку підлоги. В наносах підлоги було виявлено рештки конструкцвій глинобитної печі та фрагменти горщиків другої половини XVII століття. Серед зображень особливо цікавими є хрест з додатковими перекладинами у вигляді квітки, зображення чоловічих фігур, сіток та ідентифікаційного знаку, що нагадує тамгу. Через важкодоступність приміщення давні зображення добре вціліли і не спотворені сучасними написами».
Члени експедиції задоволені результатами роботи по дослідженню Оксанівських печер. Далі вони продовжать роботу Слободі Підлісівській. Нещодавно Павло Нечитайло поділився світлинами із тамтешніх печер:
«Ангел, вчорашній вершник, обличчя та містичний знак зі Слободи Підлісівської».
Відтак всі в очікуванні нових та цікавих відкриттів
Довідково
Оксанівські печери в урвищах на лівому березі Дністра виявили ще у другій половині ХІХ ст. У них знайдені різночасові петрогліфи — від епохи бронзи до пізнього середньовіччя — та залишки мегалітичних конструкцій біля печер і підйомний матеріал епохи палеоліту. А на початку 2000-х років науковці віднайшли там залишки печерної церкви ХVІІ століття — монастиря-фортеці.
Це унікальна пам’ятка культової та оборонної скельної архітектури. Там налічується 27 приміщень, вирубаних у 47-метровій товщі крейдяних відкладень. На стінах всередині та зовні зафіксовано декілька десятків наскельних зображень, викарбуваних у породі та намальованих фарбою. Серед них переважають хрести і геометричні фігури, а також є вершники, зооморфні фігури та корабель, літери і написи.
Наскельні зображення в печерах Оксанівки не мають аналогів в Україні.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь