Музею передали цінні археологічні знахідки, які змінюють уявлення про заселення Хмельницького

У понеділок, 1 лютого, відомий дослідник історії міста Хмельницького та Поділля, археолог, кастеолог, фахівець пам’яткоохоронної служби Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Володимир Захар’єв із Ватралів поповнив фонди Музею історії міста Хмельницького артефактами, які поглиблюють відомості про давній Плоскирів.
Незабаром в експозиції музею будуть представлені предмети, які розширюють уявлення про історичне минуле обласного центру.
Фрагменти виробів з дерева, кераміки, скла, кістки були знайдені науковцем під час обстеження ділянки, де велися земляні роботи під будівництво торговельно-офісного центру на вулиці Кам’янецькій, 11/1.
Ділянка розташована в одному з найдавніших кварталів міста, в районі вулиці Староміської, неподалік собору Різдва Пресвятої Богородиці.
У будівельному котловані було виявлено кілька об’єктів, які використовувалися як житлова чи складська інфраструктура. Залишки будівель з підвалами свідчать, що забудова у цій частині міста розпочалася не раніше першої половини — середини XVIII століття. Тобто вже після майже тридцятирічної османської окупації.
Саме тоді місто почало розбудовуватися за межами острова у південно-східному напрямку. Практично всі будівлі постраждали від пожежі. Знахідки в одній із них підштовхнули до висновку, що там розташовувалася корчма.
«Дно підвалу об’єкта № 6, — розповідає Володимир Захар’єв, — вкривали струхнявілі фрагменти дерев’яних козубів, а ще — днища і стінки діжок та кадубів і, навіть, дерев’яний корок від ємності для вина чи квасу. Очевидно, цей підвал використовувався, як склад для алкогольної продукції. На те, що це приміщення було корчмою, вказували й розбиті скляні келихи, чарки, штофи і горнятка для кави. Підтвердженням специфіки об’єкта став і смітник на подвір’ї за приміщенням, де знайдено фрагменти скляних виробів, глиняного посуду та виварених кісток свійських тварин і птиці».
Великий інтерес викликають фрагменти візерунчастих кахель, ринок для випікання хліба, тарелів, керамічні люльки з поливою, керамічний друшляк…
А чого варте гало — округлий скляний інструмент діаметром 9,8 см для розгладжування тонких тканин та мережива, який знайдено у смітнику! Жителі якого достатку і стану користувалися ним у Плоскирові? І, звісно, предмет особливої гордості археолога — віднайдені фрагменти керамічної ліпної посудини VI-VIII століття нашої ери зі слідами затирання травою, котрі змінюють наше уявлення про часи заселення нашого міста над Бугом…
«Дякуємо досліднику Володимиру Анатолійовичу Захар’єву з Ватралів та відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області за безціні скарби і бажаємо при доброму здоров’ї натхненно продовжувати науково-пошукову й просвітницьку діяльність», — кажуть у Музеї історії міста Хмельницького.
Ці знахідки поки що, аж ніяк не змінюють наші уявлення про заселення Хмельницького. Датування вказаних артефактів відсутнє. Нам відомо, що перші поселенці біля Хмельницького зявилися в Ружичні і Лісових Гринівцях у ІІІ ст.н.е. ( Черняхівські могильники).