Парламент прийняв законопроєкт щодо розвитку інституту старост. Що змінилось?

Парламент прийняв законопроєкт щодо розвитку інституту старост. Що змінилось?

15 квітня на позачерговому засіданні Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (законопроєкт № 4535). «За» проголосували 239 народних депутати України. Асоціація міст України проаналізувала документ та презентувала свої висновки.

Першочерговою метою законопроєкту було удосконалення правового регулювання інституту старост задля подальшого його розвитку. Проте, аналіз прийнятого після допрацювання тексту дає великі підстави сумніватися, що законопроєкт повністю досягне своєї мети, а саме надасть поштовх для розвитку інституту старост. Інститут старост нерозривно пов’язаний з системою місцевого самоврядування, організацією діяльності сільського, селищного, міського голови та відповідної місцевої ради, інтересами членів громади і врешті-решт має грунтуватися на положеннях Європейської Хартії місцевого самоврядування.

Асоціація міст України відзначає певні позитивні положення законопроекту, зокрема, щодо яких АМУ надавала зауваження і які були підтримані парламентським Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та враховані у прийнятому законопроєкті. Так, АМУ вважає, що рішення про непідтримку ускладнення процедури припинення повноважень старости та запровадження імперативної норми про перезатвердження старост, які вже затверджені на ці посади, є виваженим та правильним. Варто відзначити, що законодавець поступово перетворив статус посади старости з представника безпосередньо населеного пункту на представника органу місцевого самоврядування на відповідній території. Посада старости стане більш адміністративною та професійною, адже наділення старост новими та додатковими функціями вимагає зміну підбору кандидатур, які мають бути більш професійними, ніж представницькими. Також позитивним є те, що прибирається сам конфлікт представництва, оскільки старости вже не будуть конкурувати щодо представницьких функцій з депутатами місцевих рад та сільськими, селищними, міськими головами.

Водночас АМУ наголошує, що законопроєкт містить низку неоднозначних та негативних норм. Так, неоднозначною нормою є процедура затвердження кандидатур на посади старост, яка є занадто складною в частині проведення консультацій з членами територіальної громади (чи її частини). АМУ вважає, що на практиці буде досить важко реалізувати положення про громадські обговорення та визначити відсоток громадян, які підтримали запропоновану кандидатуру. Також це є спотвореною формою прямих виборів і не вписується у загальну тенденцію трансформації посади старости та перетворення її на більш професійну.

Негативним нововведенням АМУ вважає імперативне зобов’язання для місцевого самоврядування протягом трьох місяців утворити старостинські округи. Така норма не відповідає як конституційним принципам місцевого самоврядування, так і принципам місцевого самоврядування, що закладені в Європейській хартії місцевого самоврядування. Фактично це узурпація державою власних повноважень місцевого самоврядування без права територіальній громаді самій визначитися з питанням: чи потрібно громаді старостинські округи, чи можливий інший підхід до забезпечення представництва громадян в органах місцевого самоврядування та управління своєю територією.

Занепокоєність АМУ та місцевого самоврядування викликають ухвалені норми законопроекту, які зовсім не пов’язані з місцевим самоврядування, а саме — зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України», які були ухвалені «під вивіскою» законопроекту № 4535 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост»”. Ці зміни передбачають, що тепер суддею Конституційного Суду може стати особа, яка є політичним діячем, обрана на виборну посаду чи має будь який представницький мандат або ж бере участь у фінансуванні політичної партії. Ухваленням таких змін центральна влада знехтувала місцевим самоврядуванням, заполітизувавши технічний законопроєкт і таким чином висловила своє негативне ставлення до реформи місцевого самоврядування. Ця ситуація ще більше підриває довіру місцевого самоврядування до центральної влади, оскільки аналогічними методами центральна влада здатна перетворити місцеве самоврядування на фікцію, зокрема і через запровадження інституту нагляду (префектів) за місцевим самоврядуванням.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Нові законопроєкти АМУ: додаткові 400 млн грн для громад Хмельниччини
У Полонській тергромаді нетверезий чоловік побив вікна у сільраді
АМУ звертається до кожного мешканця Хмельниччини — не бійтеся!
Міський голова Хмель­ницького Олександр Симчишин вважає: «Держава зобов’язана підтримати бізнес, який страждає через пандемію COVID-19»
Шепетівській громаді не вистачає коштів на освіту
Громади Хмельниччини нарешті отримають кошти від реалізації пального, які не бачили від початку року

Читайте у цій рубриці



Острог — молодіжна столиця України
Якщо помітили завищення цін на пальне, повідомляйте у Держпродспоживслужбу
Земляки Президента єдині в Україні з 1 травня безкоштовно корис­тують­ся громадським транспортом
Для переоформлення субсидій надається 5 місяців
Президент України підписав закони щодо пільгового розмитнення автомобілів
Жіночі босоніжки в інтернет-магазині LeBoutique: 5 топових варіантів