У Раді хочуть зобов’язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувачів

Один із законопроєктів дозволяє правоохоронцям отримати доступ до ноутбуків і смартфонів українців без рішення суду. У Раді хочуть запровадити використання електронних доказів і зобов’язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувача в інтернеті, нібито для боротьби з кіберзлочинністю.

Як зазначає «УНІАН», відповідний законопроєкт № 4004 зареєстровано у Верховній Раді за ініціативи 13 народних депутатів від фракції «Слуги народу» та груп «За майбутнє», «Довіра». У законопроєкті пропонується вдосконалити державно-приватну взаємодію правоохоронців та провайдерів під час проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації, речей і документів. Згідно з документом, провайдери телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати у своїх мережах техзасоби, необхідні для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та доступу до інформації про зв’язок, абонента, отримання і маршрут передавання інтернет-послуг, їх тривалість та зміст. Також оператори мають сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення їх проведення.

Окрім цього законопроєкт доповнить перелік процесуальних джерел доказів електронними доказами, а також створить порядок спеціальної конфіскації віртуальних активів. У документі визначено, що електронним доказом є інформація в електронній формі з відомостями, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До електронних доказів можуть належати текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо, віртуальні активи, сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані та бази даних. Також у документі наголошується, що зараз спеціальна конфіскація не охоплює віртуальні активи, хоча переважно через неврегульовані законом віртуальні ринки здійснюється легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зокрема, за законопроєктом віртуальні активи, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному власнику).

Інші законопроєкти, що регулюють інтернет

Як пише Лабораторія цифрової безпеки (ЛЦБ), крім законопроєкту № 4004, до парламенту внесено ще два проєкти законів про боротьбу з кіберзлочинністю і про дотримання санкційного режиму (№ 4002, № 4003). Так, законопроєкт № 4002 вводить фінансову та кримінальну відповідальність за невиконання санкцій — аж до ліквідації юридичної особи та позбавлення волі. Заходи відповідальності можуть застосовуватися не лише до суб’єктів, на яких накладено санкції, а й на інших осіб, які «будь-яким чином умисно сприяли порушенню їх застосування». При цьому штрафи на суму до 85 тис. грн застосовуватиме безпосередньо спеціальний уповноважений орган, що буде створений Кабміном для нагляду за дотриманням санкційного режиму. Наприклад, один з таких санкційних заходів як заборона на перегляд сайтів сайтам може негативно вплинути на доступ українців до послуг провайдерів.

Законопроєкт № 4003 надає можливості для доступу правоохоронців до інформації, що зберігається в електронних інформаційних системах (наприклад, до інформації в смартфоні або персональному комп’ютері), на які не поширюється дозвіл на проведення обшуку, якщо слідчий або прокурор вирішить, що є достатні підстави вважати, що інформація, яка в них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

«Така норма надає необмежену дискрецію правоохоронним органам та не передбачає жодних механізмів для захисту особи від порушення її права на таємницю кореспонденції», — вважають у ЛЦБ.

Законопроєкт № 4003 також покладає на провайдерів низку обов’язків щодо збереження інформації в телекомунікаційних системах, зокрема про рух трафіку в обсязі, достатньому для ідентифікації абонента та визначення джерела походження трафіку і маршруту його передачі протягом 12 місяців, а також у порядку вимог тимчасового зберігання інформації для цілей кримінального провадження. Доступ до такої інформації повинен надаватися за постановою прокурора або слідчого і може також делегуватися оперативним підрозділам. При цьому, стверджують в ЛЦБ, законопроєкт не встановлює особливостей процедури доступу до перерахованої інформації за рішенням суду або слідчого судді, а самі винятки сформульовані занадто загально, що може ускладнити їх застосування.

«У такому випадку, враховуючи закритість процедур кримінального провадження, існує високий ризик того, що доступ до будь-якої інформації про комунікацію особи може здійснюватися без дотримання належних гарантій судового нагляду». — зазначають експерти.

Аналогічні ініціативи в Росії

У РФ всі оператори зв’язку зобов’язані встановлювати аналогічне обладнання (т.з СОРМ — Система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів) власним коштом на користь спецслужб. У тому числі — відповідно до так званого «закону Ярової», який декламувався як посилення покарання за тероризм і екстремізм.

Поділитися посиланням: