У Старокостянтинові нове покоління авіаторів «вбивається у пір’я»
Впродовж вівторка та середи у бригаді тактичної авіації імені Петра Франка, що у Старокостянтинові, відбулись дві льотні зміни.
Нові зміни — нові задачі. Зокрема, приємним та значущим було те, що свої перші вильоти на навчально-тренувальних літаках здійснили курсанти-штурмани Національного військового вишу Повітряних Сил Збройних Сил України. Молоде покоління льотного складу «вбивається у пір’я» і робить перші кроки у небо на реактивних літаках.
Зустрічали курсантів з польоту їхні колеги — офіцери-штурмани та однокурсники-курсанти. Атмосферу льотних традицій на папері висловити важко. Потрібно бачити ці щасливі обличчя і відчувати настрій молодого «птаха».
Винуватцям торжества навіть не давали торкнутися аеродромної «бетонки» — ще на стрем’янці вони попадали у міцні руки колег і під бурхливі овації та жарти «п’ятою точкою» їх певну кількість разів прикладали до літака. Ну що тут скажеш, авіаційні традиції невмирущі.
Курсанти курсантами, їм ще вчитись і вчитись.
А от на долю досвідчених пілотів випала інша почесна місія — участь у повітряному параді до Дня Незалежності. Чотири екіпажі бойових літаків відпрацьовували у небі практику прольоту ланкою. Варто зазначити, що даний елемент пілотажу вимагає від екіпажів неабиякої концентрації уваги та самоконтролю. Дотримання однакових швидкостей, дистанцій та ще багатьох параметрів польоту — справа нелегка, тож «у бій ідуть одні старики».
Тепер я трішечки підніму завісу з іншої сторони краси. Любуючись прольотами четвірки бойових машин у небі у злагодженому строю багатьом здається, що то впевнена робота екіпажів. Але є ще спеціалісти «за кадром» — офіцери групи керівництва польотами, котрі з землі керують екіпажами.
Керівництво двома змінами польотів здійснював підполковник Олександр Яковенко. Враховуючи показники електронних «вух та очей» — радарів та локаторів, офіцери групи керівництва польотами давали корисні льотні вказівки екіпажам та оцінювали їх роботу. Досвід — річ серйозна, тому досвідчений керівник польотів — чи не найголовніша запорука виконання усіх завдань льотної зміни.
А ще на польоти прибув капелан бригади отець Юрій Ланик, котрому запропонували (звичайно ж, жартома!!!) перекваліфікуватись у льотчики.
— У кожного своє небо, — смиренно відповів священик, але напевно десь у глибині душі погодився…
Тож підводячи риску у підсумках льотних змін можемо сказати, що бригада тактичної авіації імені Петра Франка з притаманними скрупульозністю і високим рівнем майстерності виконує усі поставлені на часі завдання. Будуть нові зміни, будуть нові завдання — виконаємо!
Залишити відповідь