День злуки важливий для українців

День злуки важливий для українців

Напередодні Дня соборності  поспілкувалися про національну свідомість та українську державність із головою міської організації ВО «Свобода» Богданом Одудом.

Чим став для нас 1919 рік?

— 1919 рік має надзвичайно важливе значення для всіх національно свідомих українців. Адже він став ключовим моментом для  нації. До цього моменту ми були  розірвані між різними державами: Австро-Угорщиною, Польщею. Незважаючи на це , українці не втратили своєї різнобарвної культури та мови. Після того як українську ідею програли в 20-х роках, вперше День соборності відзначили у 1939, коли розпочалася Друга світова війна. Відзначили його на Закарпатті, де зібралося 30 тис. людей. Це дало поштовх для створення Карпатської України, яка зі зброєю виступила за права свого народу. Вже у 90-х, коли виникали різні демократичні рухи, знову порушилося питання соборності України. Саме тоді широкомасштабно відзначився День злуки: українці утворили живий ланцюг від Києва до Львова, а також до Івано-Франківська, тому що вийшло багато людей. Після цього офіційно стали відзначати свято з 1999 року. На мою думку, тодішня Верховна Рада не підтримувала національну ідею. Таким чином почали безповоротно втрачати час. Натомість створювалась олігархічна держава, проти якої і повстав Майдан. Люди відстоювали не лише право на євроінтеграцію, але й боролися проти діючої системи в Україні.

Богдане Михайловичу, пригадайте, події, які відбувалися у 90-х в Шепетівці.

— На жаль, у місті, як загалом в Україні, окрім західних областей, ніяких змін не відбувалося. Ті політичні рухи, які створювалися, до яких належав я, активно не могли вплинути на прийняття рішень. Хоча тоді деякі депутати добивалися перейменування вулиць. Але рішення щодо економічних питань ніхто не міг прийняти, оскільки діяла радянська модель, яка ще й досі дає про себе знати до сьогодення. Ми переважно займалися культурно-просвітницькою діяльністю. Відзначили День пам’яті Шевченка, утворили хор, який виконував українські пісні періоду Січових стрільців, повстанські та інші. Ядром громадськості, яка підтримувала національну ідею, стали люди, що пройшли каторгу, повстанську армію.

Що ви вважаєте найбільшим здобутком у своїй діяльності того періоду?

— Ми вели просвітницьку роботу. Тому намагалися донести до широкого загалу про Україну, її історію. Ці знання дозволяють змінювати загальну думку людей про свою країну.

На Вашу думку, чому сьогодні між сходом і заходом немає єдності, про яку мріяло не одне покоління українців?

— Звідки взагалі у нас виникла проблема Донбасу? Поверніться до подій 1933-го, де найбільше людей вимерло від голоду? Це — мешканці Харківської, Донецької  областей. Згодом в ту місцевість перевезли мешканців із інших областей. І ще в 1933-му весь світ мовчав про геноцид українського народу. Питання: чому? По-перше, це був період світової депресії. Країни піднімали власну економіку всіма засобами. З українців тоді викачували останні заощадження. За ці кошти з-за кордону закупляли турбіни. Тобто в Європі працювали заводи за рахунок і того ж зерна, яке «викачували» із селян. Радянський Союз імпортував турбіни, в країні йшов процес індустріалізації саме на Донеччині. Донбас оголосили великим будівництвом, куди з’їжджалися люди різних категорій з усього Союзу. Навіть за часів незалежності в Україні тамтешнє населення «підігрівала» російська пропаганда. Отож, напрошується висновок, що Донбас — штучно створений регіон.

У 1919 об’єдналися Схід і Захід. А чи відбулося об’єднання у 1990 році, і що відбувається зараз?

— Порозумітися ми можемо в одному: «Як ти ставишся до держави України?» Ми будуємо свою державу. Ми маємо її визнавати. Якщо певна частина Донбасу не хоче її визнавати, мають жити в тій країні, яка для них є ближчою з усіх міркувань. До того ж, де проходить кордон між сходом і заходом України? Раніше він проходив по Дніпрі. Сьогодні столиця проукраїнська, адже без підтримки киян Майдан не переміг би. Отож, того кордону, що проходив через Збруч, вже не існує. Як приклад, у свій час доводилося відправляти відхідні групи на Сумщину та Харківщину. Після повернення вони розповідали, що більшість сіл по-своєму духові українські.

Нині в тренді вишиванки. Політики на всі урочистості одягають їх. Наскільки це важливо?

— Це прекрасно, коли ми шануємо свої традиції, вивчаємо історію. На жаль, трапляється, що таким чином політики «заграють» із народом. Я завжди влітку одягав вишиванку. Нині ношу її рідше, не хочу себе ідентифікувати з тими, хто засідає у Верховній Раді. Ми змінили вбрання, але головне поки ще залишилося без змін — олігархічна система, яка закладена ще з 1994 року. Ще й досі, як і до Революції Гідності, з України виводиться понад 11 млрд доларів.

І на завершення розмови, Ваші побажання напередодні  Дня соборності.

— Дай нам, Боже, перемог.  В першу чергу, над собою, своєю свідомістю. Адже свідомими громадянами важко маніпулювати. Тоді матимемо нормальну Верховну Раду, нормальні закони. Тільки часу в нас мало, щоб витрачати його на політичні ігри, бо на сході йде війна. Отож, День злуки важливий для нашої свідомості.

Дякую за розмову.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


2 коментарі до статті «День злуки важливий для українців»

  1. Юрко коментує:

    А привітати пана Богдана з 60-річям слабО?…

    • Віктор коментує:

      А стовп ганьби обов`язково дарувати на ювілей? Всьому свій час.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



У Шепетівці виявили стихійне сміттєзвалище
У Шепетівці судили матір школяра, який поставив синці дівчинці
У Шепетівці попрощалися зі снайпером, який був взірцем мужності й патріотизму
Міський голова Шепетівки показав наслідки нічної атаки
Де у Шепетівці набрати води
Шепетівка залишилася без води та електрики, а у Хмельницькому є жертви: жахливі наслідки атаки

Читайте у цій рубриці



Вплив телебачення на суспільство
Експерти прокоментували ініціативу Кабміну щодо ліквідації КРАІЛ
Уряд розширив напрями підтримки для фермерських господарств
З якими хворобами звільняють від мобілізації — повний перелік
Поняття «обмежено придатний» більше не буде, а тим, хто його має, доведеться повторно пройти ВЛК
КРАІЛ готуються ліквідувати: яких змін чекати
FacebookTelegramViberWhatsAppX