Футбольна слава шепетівського стадіону «Локомотив»

Футбольна слава шепетівського стадіону «Локомотив»

У повоєнні часи ветеран спорту Шепетівки Леонід Лисенко разом із колегами з локомотивного депо власноруч відновили поле для футболу та вирівняли площадку для гри. З нагоди Всесвітнього дня футболу ми публікуємо останнє інтерв’ю з Леонідом Захаровичем [«День за днем» № 37 від 16.09.2015], людиною, що у багатьох містян асоціюється із футбольною славою Шепетівки. Леонід Лисенко помер 6 жовтня 2015 року.

Футбольна слава шепетівського стадіону «Локомотив»

— Після війни людям жилося важко, але знаходили час та сили для відвідування стадіону. Після роботи, занять у школі на полі збиралося чимало гравців у футбол. Звісно, всі ми були аматорами, але спорт настільки захоплював, що створювали команди, — пригадав 78-річний Леонід Захарович. — Я виріс на тому стадіоні: малим спостерігав, як грають старші юнаки, пізніше — сам почав ганяти м’яча, тому ввесь вільний час проводив на полі.

У вісімнадцять років пан Лисенко забивав перші свої голи вже у складі команди працівників локомотивного депо, куди влаштувався на роботу ще неповнолітнім. Не міг дочекатися завершення школи, тому пішов помічником до кочегара потяга. В 1965 році Леонід Захарович мав хороші здобутки в спорті та тренерські завдатки, які не залишилися поза увагою керівництва. Тоді його попросили очолити комсомольську організацію, аби тренував молодь.

У сімейному архіві Лисенків є рідкісні фото, на якому зображена Шепетівська команда залізничників.

Футбольна слава шепетівського стадіону «Локомотив»

Згодом після цієї мега-спортивної події були й інші змагання у житті Леоніда Захаровича. Приміром, у 60-х він здобув першість у всесоюзному турнірі гри в «Городки». За це отримав особливий приз — оздоблену бронзовими пластинами ігрову биту. Десятки кубків за участь команд Шепетівки, які тренував Лисенко, і нині нагадують про колишню спортивну велич наших земляків.

Футбольна слава шепетівського стадіону «Локомотив»

Найдорожчих серед усіх нагород немає. Всі вони важливі, адже свідчать про перемоги краян.

— Мої однолітки, майбутні спортсмени, зростали на стадіоні «Локомотив». На полі відбувалися всі тренування легкоатлетів. Стільки років він проіснував лише завдяки фанатам спорту. Наприк­лад, після війни його відновили хлопчаки з довколишніх дворів. Пізніше його стан підтримувала залізниця та встановила першу на території спортивного об’єкта огорожу. І, звісно, найбільший уболівальник спорту в Шепетівці — Джумбер Нішніанідзе — мріяв побачити на ігровому полі гру «Темпу» і «Барселони», — продовжив розмову Леонід Лисенко.

У 90-ті власник «Темпу» розбудував стадіон «Локомотив». Для його реконструкції запросив Леоніда Лисенка. Ветеран спорту особисто розробив план укладання футбольного поля, замовляв дерновий настил в селі Пліщині. За його порадою навколо поля встелили спеціальну доріжку для легкоатлетичних змагань. Всі робити виконали оперативно, і вже за півтора місяця приймали команди Вищої ліги футболу.

Ще донедавна плекав футбольну мрію щодо перемог юних шепетівчан і сам Лисенко. Він тренував учнівську молодь міста й району з футболу. Щороку проводив турнір «Шкіряний м’яч».

— Їздив по сільським школам і агітував дітей ходити у секцію футболу. Заняття відбувалися прямісінько на стадіоні. Там і проходило змагання з футбольної першості. Та вторік здоров’я підвело, тому перестав тренувати молодь. А ініціативу ніхто так і не продовжив, — з сумом на завершення розмови сказав Леонід Лисенко. — Повернути славу спортивного міста зможе тільки фанат своєї справи. Людина, що самовіддано буде вболівати і докладати зусиль для здоров’я юного покоління.

Пам’ятають містяни славні часи, коли взимку поле стадіону заливали під каток, а поруч давали на прокат ковзани. Не забули і кількаразові Всесоюзні турніри «Юність» та «Надія», що проходили наприкінці 70-х років. Під час останнього — у складі футбольної команди грав тоді ще маловідомий Олег Блохін.

Футбольна слава шепетівського стадіону «Локомотив»

Такого розмаху місту навряд вдасться досягти знову, вважав Леонід Захарович. Однак чоловік вірив, що настане час і великий спорт ще повернеться у наше місто.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Юні футболістки Славути отримали нову форму
Шепетівчанин, що здобув золото з важкої атлетики на чемпіонаті УРСР, святкує 75
Екс-тренер Карпат і Чорноморця Дулуб очолив Крумкачи
Юрай Санітра: «Якщо буде все в порядку зі здоров’ям, збірні України будуть дуже сильні на ЧС»
Ряди київського «Динамо» може поповнити колишня зірка донецького «Шахтаря»
Скрипник визнаний кращим тренером УПЛ 2020

Читайте у цій рубриці



Борці із Хмельниччини здобули 13 медалей на чемпіонаті України
Шепетівські важкоатлети здобули дві срібні нагороди чемпіонату України
Нетішинські спортсмени поповнили скарбницю нагородами чемпіонатів України
Команда ФК «Славута» заявлена на гру в першій лізі України
Юні боксерки повернулися із чемпіоната з перемогами
Славутські легкоатлети вибороли право виступати на чемпіонаті України