Що думають шепетівські вчителі та батьки про зміни в українському правописі

Що думають шепетівські вчителі та батьки про зміни в українському правописі

Новий правопис Кабінет Міністр затвердив лише 22 травня, але всі, хто якимось чином пов’язаний із освітнім процесом, допоки не в захваті.

— Вчителі-мовники переймалися ЗНО з української мови, яке відбулося 23 травня, тому про зміни чула, але ще нічого невідомо про механізм вивчення нового правопису у школі, — зазначила вчитель-філолог однієї із шепетівських шкіл.

Хвилюється про підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання інший вчитель.

— Найскладніше сьогоднішнім десятикласникам: за рік до ЗНО доведеться перевчити правила. Враховуючи перенавантаження випускників, — це може погіршити результати тестування. Адже фонетику вивчають у п’ятому класі, правопис — у 5–7, тобто матеріали вже пройшли.

Думку вчителя підтримали і батьки десятикласників.

— Моя донька вже кілька років займається із репетитором з української мови, — зазначила 38-річна Олена. — Хвилюємося, як ці зміни вплинуть на перенавчання за новими правилами.

Також незрозуміло педагогам, за якими підручниками будуть вчити у новому навчальному році.

— Цьогоріч 11-класники — випускаються за старою навчальною програмою, а десятикласники та наступні класи вчяться за новою, тому ще невідомо, як складеться із підручниками, — висловила свої міркування філолог. — За логікою, ті, за якими йде навчальний процес сьогодні, міститимуть помилки. Пригадую, що перехід у 1993-му році на новий правопис теж давався складно, особливо старшокласникам.

Хоча зміни в правописі вже жваво коментують у соцмережах, називаючи їх несуттєвими. По суті залишається пострадянський правопис, бо є Харківський правопис 1929-го року, де головною ознакою в родовому відмінку іменників є написання закінчення через «и» — любови, радости, незалежности, але матері, постаті, плоті — через «і».

Отож, серед новацій проекту, зокрема, значиться:

  • можливість вживання букви «и» на початку слів перед приголосними «н» та «р» (индик, Ирій), у дієслові «икати» та іменнику «икавка»;
  • паралельне вживання «ґ» і «г» для передачі іншомовного звука [g] в прізвищах на кшталт Г(Ґ)ете, Г(Ґ)уллівер, Васко да Г(Ґ)ама;
  • паралельне вживання «ф» і «т» у словах грецького походження: «кафедра» і «катедра», «міфологія» і «мітологія»;
  • передача звуку [j] у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] літерами «є», «ї», «ю», «я» у всіх випадках: «Савоя» замість «Савойя», «фоє» замість «фойє»;
  • роздільне написання слова «пів» з іменниками, якщо мається на увазі половина («пів години», «пів Києва»). Якщо «пів» з іменником складає єдине поняття, то слово має писатися разом («півзахист»).

Зміни також внесені у написання абревіатур і транслітерацій.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


11 коментарів до статті «Що думають шепетівські вчителі та батьки про зміни в українському правописі»

  1. Сергій Мельник коментує:

    .. для чого ускладнювати, якщо особливої потреби на такі зміни немає?… Розумію, що пройде 5 років і вся молодь стане освідченою ( осилять нововведення) але мільйони людей, старше покоління – будуть писати з помилками.. враз стануть безграмотними ( я не філолог,)

  2. Мені цікаво чи справді вчителі ставлять ці лайки і чим вони іх мотивують?

  3. Elena Protsun коментує:

    Це жах…

  4. Elena Protsun коментує:

    Атени це що? Це те те про я подумала?

  5. В коментує:

    Не вірте ЛЯКАЛКАМ. Новий правопис – поліваріантний. Писати можна і по-старому, і по-новому.
    Також хотілося б прочитати у цій статті про ПРИЧИНИ запровадження цього правопису. Насправді це крок до того правопису, що був в Україні у 1920-х роках, але потім сталінськими лизоблюдами штучно, протиприродньо для українців був насичений русизмами, щоб наблизити українську мову до російської.

    • Віктор Д. коментує:

      Ось і мову перевернули на гуцульський лад. Думаю не задарма.

  6. Ядовитый Журналист коментує:

    Ну, и чем это улучшило жизнь украинского народа?

    Это “назло москалям” делают из Украины гуцульский хутор, абсолютно наплевав на сложившийся литературный украинский язык. Это даже не деградация – это агония украинства.

    Очень жаль. Нормальная была Украина. Была…

  7. Ядовитый Журналист коментує:

    Да, и вот вас ждут ещё такие словарные “перлы”:

    1. Учительница – скадалка.
    2. Класс – кляс.
    3. Акушерка – шкрабачка.

    Всё, как на гуцульщине, в старые австрийские времена! Это не шутка. Это на полном серьёзе есть в инструкциях для образования. Оно планировалось так. Вот, не знаю, пришли ли эти инструкции из Киева в образовательные структуры на местах. Или после высмеивания этих инструкций в прессе, их тормознули.

    Последнее слово “шкрабачка” особенно дебильное. У нас в Киеве, кажется есть Институт акушерологии. Очень нужное и важное заведение. Так вот, теперь он будет называться Институт ШКРАБОЛОГИИ.

    Занавес, аплодисменты свидомым вышыванам с дикой венгерской горы…

  8. Ядовитый Журналист коментує:

    А в это время студенты запустили ракету с космодрома Нью-Мексико Spaceport America.

    Ссылка на видео: https://youtu.be/Y5j74uv427g

    В создании ракеты участвовали более 90 студентов Лаборатории ракетных двигателей. Этот проект занял 15 лет и более миллиона часов работы. В школе отметили, что многие выпускники, которые начинали работать над ракетой, уже сотрудничают с американскими крупными корпорациями, такими как SpaceX и Blue Origin. Двое бывших студентов основали свой стартап Relativity Space.

    Мне стыдно, за то что происходит в Украине.
    Там, где-то далеко — стартапы, созидание и развитие.
    Здесь — вышиванки, гуцулизация языка, нищета образования, придуривание в “томосы” и “безвизы для рабов”, воры и бандиты за рулем государства.

    И всё это результат голосования украинцев на президентских и парламентских выборах…

    • Петро коментує:

      З ракетами в Україні поки що все нормально: https://denzadnem.com.ua/nauka/34544

      • Ядовитый Журналист коментує:

        Речь шла об американских студентах сделавших ракету – мечту своей жизни, реализацию своих идей, первый стартап в жизни – который определит их творческое будущее.

        В Украине такого нет – у нас яйца раскрашивают и ляльки-мотанки делают.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Випускник славутського ліцею став претендентом на стипендію Президента України
Під час локдауну дозволили продавати побутову хімію та пресу
Чи потрібна 5-річкам школа?
Заклади профтехосвіти перейдуть на дистанційне навчання
Як безоплатно отримати допомогу при травмуванні через складні погодні умови
На період посиленого карантину в січні школи можуть оголосити канікули

Читайте у цій рубриці



Із 25 січня школярі Шепетівки повертаються за парти
Випускник славутського ліцею став претендентом на стипендію Президента України
Вступ у 2021 році: деталі, дати та нові умови, які чекають на абітурієнтів
Чи потрібна 5-річкам школа?
Якою буде зарплата освітян у 2021-му році