Художник-аквареліст подарував полонському музею гроші

Художник-аквареліст подарував полонському музею гроші

Нещодавно колекція нумізматики Історичного музею Полонного поповнилася новими купюрами — гривні та карбованці часів УНР. Надійшов подарунок від цікавої людини, громадського активіста, чудового аквареліста Павла Бенедюка з Рівного.

Мова йде про паперові гривні номіналом 1000, 100 та 10, і карбованці — 10 та 50. Усі купюри 1918 року.

Художник-аквареліст подарував полонському музею гроші Художник-аквареліст подарував полонському музею гроші

Спершу грошова одиниця УНР отримала назву «карбованець», вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 грама золота). Першою банкнотою була купюра в 100 карбованців, на ній був вказаний 1917 рік, а в обіг вона увійшла з 5 січня 1918 року.

Художник-аквареліст подарував полонському музею гроші Художник-аквареліст подарував полонському музею гроші

А вже 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Від 16 вересня 1996 року гривня стала єдиним засобом платежу та залишається ним досі. За чверть століття гривня пройшла шлях від Київського князя Володимира, який з’явився на першій одногривневій банкноті, до Володимира Вернадського, який нещодавно прикрасив тисячогривневу купюру.

Історія гривні, як грошової одиниці, охоплює більше тисячі років.

Насамперед необхідно зауважити, що гривня — це міра ваги. Походження назви від слова «грива», тобто «шия», «загривок». Колись була прикраса у вигляді шийної гривні — срібного дроту товщиною в палець, який одягався на шию у знатних людей та символізував їхнє багатство, статус та заразом це був засіб, яким можна було розрахуватися.

Уніфікація гривні пройшла в Х столітті, коли ми вже зустрічаємо вагові злитки. Їхня вага починалася приблизно від 150 грамів срібла, але з часом вона змінювалася. Виглядали вони у формі ромбика. Зараз цей знак у вигляді ромбика зображається на сучасній гривневій банкноті. Власне, ці ромбики були названі «київськими гривнями» через перші місця їхніх знахідок.

Такий злиток був достатньо зручний для великих торгових операцій. За десяток гривень можна було купити раба, а за 4–5 — коня. Тобто це були одиниці виміру срібла, які використовувалися для уніфікації ринкових відносин.

Найдавнішою є київська гривня. Існує ще кілька різновидів гривні, наприклад, новгородська або чернігівська. Новгородська гривня — це подовгувата паличка на 200 грам срібла. Чернігівська гривня — це та ж сама київська гривня, але в якої розплющені молотком кінці для того, щоб продемонструвати якість срібла.

Крім того, існують ще гривні, які нещодавно відкрили і ввели в наукових обіг. Це литовська гривня. Вона виглядала як вузькобортний човник вагою у 200 грамів срібла.

Були ще гривні галицько-волинські. Вони виливалися на території Галицько-Волинського князівства та, очевидно, на території Королівства Русі для забезпечення місцевого ринку. У них був цікавий вигляд — срібні палички приблизно з олівець довжиною, але товстіші, з палець. І при тому їх закручували у «баранки», можливо, для зручності у використанні.

Зрештою, з ХVІ століття термін «гривня» перестає вживатися на наших територіях.

Рубль — це ж прямий нащадок гривні. Коли гривню рубали на шматки, то отримували рублі — рубану гривню. А от копійка не пов’язана з цією системою гривень і рублів. «Копійка» — це від дрібної срібної монетки, на якій було зображено вершника з «копійом», так званого «єздца».

Термін «Дєньга» чи «дєньгі», яких використовують в Росії сьогодні, походить від тюркського слово «теньга», що означає «гроші». «Гроші» — це від чеського «гроша».

Отже, гривня виходить з обігу у ХІV столітті. А наприкінці 1917 року на території сучасної України з’являються карбованці та шаги. Навесні 1918 року знову з’являються гривні.

Протягом 1917–1919 років були надруковані банкноти номіналом у 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців. Також протягом 1918–1919 років були надруковані грошові знаки у 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



У Полонному згоріла літня кухня
Податкова візьметься за зарплати українців: хто тепер не зможе придбати квартиру
У селі на Шепетівщині вночі згоріла господарча споруда
На Полонщині у чоловіка знайшли наркотики у великих розмірах
У Полонному 5-річна дівчинка потрапила під колеса
У Полонному полум’я охопило територію цвинтаря

Читайте у цій рубриці



Шепетівчанин ілюстрував «Дитячу книгу року BBC – 2020»
У Хмельницькому відкрили персональну виставку мисткині з Шепетівки
У Шепетівці художники написали чимало копій відомої картини Рєпіна
Нетішинська «Журавка» святкує ювілей
Знаменита уродженка Шепетівки поділилася світлиною із пишними формами
На Шепетівщині креативні селяни приготували найдовший бутерброд із салом