Переможець «Голосу країни» співав про материнську любов у Шепетівці

Під час молодіжного православного фестивалю «Поділись своєю добротою», що відбувся у Шепетівці 20 липня, Олександр Клименко виконав пісні з проекту «Голос країни-7». Під час сольних виступів найпопулярнішого нині в Україні священика прозвучали пісні «Чорнобривці», «Мить», «Цвіт полуниці» та «Мамина любов». За кулісами 33-річний протоієрей знайшов час і для розмови.

Отче Олександр, розкажіть про ваш сьогоднішній візит на Хмельниччину?

— Ваше місто нагадало мені батьківщину мої матері, адже вона також родом із Хмельницької області, село Турчинці. Фактично сьогодні я повернувся у рідні моєму серцю ландшафти. Дорогою до Шепетівки, ми зупинилися у передмісті, аби побачити справжню її красу. А в цілому місто затишне, гарне: метуть, прибирають та стрижуть.

Унікальний та надзвичайний голос ви успадкували від батьків?

— Ні, генетика тут не причетна, то дар Божий. В моїй родині не співали ні тато, ні мама. І навіть серед інших родичів не знаю таких, що співають.

Це в семінарії вас навчили вокалу?

— Ні, я в семінарії не вчився. А якби мене там навчали співу, то вже було б інше виконання. Мій спів формувався у наслідок виконання пісень різних стилів. Захоплювався роком, стабільний спів у церкві, естрадне виконання на корпоративних заходах. Навіть створив свою рок-групу. Оскільки співав я завжди, то сцена не стала для мене чимось новим.

Яка ваша улюблена пісня?

— По щирості скажу, що не маю якоїсь однієї пісні, яка подобається. Але є мелодія, що дуже мені запам’яталася і я її люблю наспівувати — з мультфільму «Падал прошлогодний снег». Саме та музика, що звучить наприкінці, коли той чоловік у розпачі, що ялинку не приніс.

Після перемоги в проекті ваше життя якось змінилося? Либонь через участь в концертах доводиться пропускати службу?

— Навіть під час участі в телевізійному шоу я не пропустив жодної служби. А стосовно подальших виступів, то релігійна громада чи будь-хто інший звертається до мого керівництва. Якщо це не перешкоджає служінню, то, зазвичай, владика Антоній дає добро. А після перемоги в проекті життя змінилося — немає коли спати і коли поїсти (жартує священик. — Авт.) Пріоритет був визначений на початку — немає в моєму житті більшого послуху, а ніж священство.

Церква споконвіків вважається закритим інститутом суспільства. Однак ви ризикнули винести її, як то кажуть, на люди. На вашу думку, як це позначилося на ставленні до Церкви?

— Серцевину та догматику церкви не варто змінювати. Церква назавжди залишається тим умовним острівцем, місциною, де є щось стабільне, ґрунтовне. Але дворик церковний можна змінювати, чи не так? Наприклад, колір паркану. Це й стосується самого священика, я не є прихильником гумористичності священнослужителя в храмі. Але поза церквою форму спілкування можна й змінювати завдяки медійному простору. Це не просто доречно, це виклик сучасності на який я дав відповідь. І раніше інші священики вже пробували реалізувати щось подібне, але мені Божим промислом вдалося зробити це масово.

Дякую вам за розмову!

Відео виступу Олександра Клименка в Шепетівському МБК

Поділитися посиланням: