Шепетівські дівчата та хлопці, які сказали старості «Ні»

Вже понад два десятиліття як у місті Шепетівці започатковано клуб людей поважного віку «Світлиця». Щонеділі його завсідники збираються на танці у міському парку культури та відпочинку. Цими вихідними через похолодання учасники та учасниці клубу вже змінили дислокацію.

Спеціально з нагоди Дня людей похилого віку ми з колегою вирушили до них на танці, аби дізнатися секрети їхньої бадьорості та життєвої енергії — йдемо у Будинок культури, бо саме туди наразі переїхали члени «Світлиці».

Неділя 14:30 — на подвір’ї закладу культури вже чутно музику, видніється і руханка в середині. Заходимо нерішуче.

До нас підійшла Валентина Переварюха, яка є головою клубу. Жінка не корінна шепетівчанка, а донська козачка, що багато років тому переїхала у наше місто. Все життя пропрацювала вчителькою англійської мови у загальноосвітні школі № 7 — нині НВК № 3.

— Двадцять років тому я сюди (у клуб. — Авт.) увійшла і з того часу вийти не можу, — жартує пані Валентина. — Тоді налічував клуб до 100 осіб, бо люди більше потребували спілкування в колі за інтересами. Чомусь все вдавалося, помічники та добродії знаходилися — підприємства допомагали. Їздили багато разів на екскурсії.

Валентина Переварюха

Колись Валентина Іванівна працювала вчителькою, тому і наразі в її, далеко не учнівському, колективі панує дисципліна та порядок. Навіть у неділю пані Валентина з педагогічною примовкою «дивись мені» щораз звертається до декого з учасників.

— Менше, звісно, зараз ходить, скоріш за все, через вік. Прослідковується, якщо людина раз не прийшла, вдруге, то відвикає і перестає відвідувати, лінується. А вдома що? Тому підганяю всіх наших дівчат, скільки їм кажу, аби не розслаблялися. Раджу, вдягни сукню іншу, не ту що вдома ходиш, причешися та й приходь, — каже Валентина Іванівна.

Частенько членкині клубу обмінюються квітковими приємнощами, вітають один одного з днями народження. Тому більшість відвідують щонеділі зустрічі, не пропускаючи.

— Звертаюся до своїх: дівчата, миленькі, шість днів ви можете займатися чим завгодно вдома чи деінде, але на сьомий ви маєте прийти сюди, аби відпочити душею, — зауважила Валентина Іванівна.

Душею колективу є Віктор Петрович, який вже багато років забезпечує клуб музичним супроводом. Цей чоловік просто незамінний, бо без нього не буде й танців.

Віктор Петрович

Є серед учасниць пані, яку справедливо назвати відмінницею, — Євдокія. Окрім постійної активної участі, жінка славиться тим, що жодного разу не пропустила зустрічей:

— За двадцять років жодної поважної причини для того, аби не прийти на танці, я не знайшла.

Євдокія Яківна

Окрім того, що Євдокія Яківна ще й поділилася секретами бездоганного вигляду і самопочуття:

Шепетівка   Дошка оголошень   Місцева реклама

— Не їм м’яса, лише молочні продукти, фрукти та свіжі соки. Щодня роблю вправи. Взагалі потрібно життям жити, а не вдома сидіти — більше бувати між людей.

Не танцями єдиними цікавляться учасники клубу, а полюбляють і світське життя. Наприкінці цього робочого тижня члени «Світлиці» зберуться за столом в одному з ресторанів міста, аби відзначити 21-річчя клубу людей поважного віку, і в жодному разі не похилого. Бо слово похилий натякає, мовляв, схилився. А вони, як бачите, тримаються непохитно. Між іншим, члени цього клубу називають один одного лагідно «дівчатами» та «хлопцями».

Поділитися посиланням: