Крути, Крути — не забути!

Хоча в Шепетівці з нагоди 100-річчя битви під Крутами масових заходів не відбувалося, проте, краєзнавці та бібліотекарі подбали, аби школярі дізналися, хто такі герої Крут.

У 2018 році українці відзначають 100-ту річницю битви, яку справедливо назвати однією з найбільших подій в історії України. 29 січня 1918 року півтисячі добровольців билися за Українську народну республіку з 4-тисячним більшовицьким військом Муравйова, якого за жорстокість згодом стратили самі ж більшовики.

Задля просвітництва в музеї Миколи Островського для старшокласників НВК № 3 та ЗОШ № 6 відбувся кінолекторій «Крути: подвиг чи трагедія?», який провів науковий співробітник та член Національної спілки краєзнавців України Олександр Лукашук.

Міська бібліотека для дітей влаштувала виставку-реквієм «Бій під Крутами: історія подвигу», на якій представлено цікаві матеріали, документи та фотографії. Крім того, бібліотекарі провели інформаційну годину «Герої Крут: трагічні події 29 січня 1918 року…».

Виставка у міській дитячій бібліотеці

Попри те що дана подія є досить шанованою в історії України, однак і досі точна її дата суперечна.

«У радянській пресі вказувалася точна дата зайняття «переможцями» станції «Крути» — 29 січня. В дійсності, це було хибне повідомлення зі штабу Муравйова, яке насправді стосувалося станції «Плиски». Та оскільки інших достеменних свідчень у розпорядженні представників української влади не було, цю дату вирішили вважати правильною. У наступні десятиліття саме 29 січня став для українців «днем Крут». На жаль, історики ніколи не намагалися пояснити, чому в спогадах деяких учасників бою, в тому числі й написаних безпосередньо після тих подій, днем крутянського подвигу все ж таки названо 30 січня…

Лише нові архівні знахідки дозволили виявити неточності й детально реконструювати перебіг бою під Крутами та збройної боротьби в Україні на початку 1918 року», — йдеться у статті Михайла Ковальчука, кандидата історичних наук (Київ), старшого наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАНУ.

Також історик у статті, присвяченій бою під Крутами, наголошує:

«Згадуючи про подвиг студентів і гімназистів Помічного куреня, чимало сучасників геть забули про подвиг юнаків 1-ї Української військової школи, які винесли на своїх плечах основний тягар бою».

У понеділок, 29 січня, близько 18-ї у Хмельницькому відбулася смолоскипна хода, під час якої сотні хмельничан пройшли вулицями міста зі смолоскипами, вшанувавши чин героїв Крут. Серед учасників були й шепетівчани — учасники АТО Олег Зозуля, Михайло Верхогляд та Славко Кучерук.

Смолоскипна хода у Хмельницькому. Фото «Є»

— Хода щороку відбувається у Хмельницькому, традиція саме так вшановувати Героїв Крут почалася ще в 2006 році, — розповів учасник АТО Михайло Верхогляд, депутат Шепетівської міської ради. — Смолоскипний вогонь — символ пам’яті. Також всі учасники вигукували речівки «Героям Крут тричі слава!» та «Слава Україні!».

Перш ніж рушити учасники дійства запалили смолоскипи, передаючи вогонь один одному. Далі колона, скандуючи гасло «Крути, Крути — не забути!», пройшлася від облдержадміністрації до пам’ятника Тарасу Шевченку.

Чому саме смолоскипний марш?

Ми знайшли кілька відомостей про його походження, що пояснює вибір організаторів заходу. На сайті інформаційної агенції «Вголос» автор Юрій Пелих пише, що піша та кінна хода смолоскипників часто влаштовувались, зокрема, в Афінах — на честь Прометея та Гефеста. На честь останнього навіть відбувались лампадофорії — біг зі смолоскипами. Також смолоскипи обов’язково застосовувались під час різноманітних культових танців та шлюбних церемоній і у давніх римлян.

Шотландський новий рік у національному стилі — Хогманай — це масштабна подія з багатьма смолоскипними проходами та загалом вогняними розвагами. Вважається, що коли запалюєш смолоскип увечері 31 грудня, то переносиш мудрість зі старого року у новий.

Щороку 18 листопада у Ризі відбувається традиційна смолоскипна хода центральною частиною міста з нагоди національного свята: утворення Латвійської Республіки. Традицію започаткували молоді націонал-патріоти з «Visu Latvijai» у 2003 році. Зараз у цій акції, де учасникам організатори безкоштовно роздають смолоскипи, участь беруть не менш як 15 тис. осіб.

Продовжуючи давні традиції, у Франції на початку Великого посту селяни також здійснюють обхід фруктових дерев зі смолоскипами — аби вони, ніби злякавшись, краще плодоносили.

Ще одні «зимові смолоскипники» живуть в Італії: там у кількох невеличких містечках щороку на Святвечір відбувається смолоскипна хода — це вважається найкращим способом відлякувати злих відьом та духів, особливо по дорозі до храму і всенощної молитви в ньому.

А ще у Німеччині та Австрії абсолютно спокійно зі смолоскипами ходять учасники різноманітних акцій на честь відставки різних політичних діячів.

Отже, у всьому світі абсолютно спокійно ставляться до різноманітних акцій із застосуванням смолоскипів. Це видовищно і навіть трохи містично, адже культ вогню присутній у людства вже багато віків.

Поділитися посиланням



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації



Вам також може бути цікаво



Новини партнерів


Читайте у цій рубриці