Як працюється поліцейському офіцерові громади у найгарнішому селі України

Капітан поліції Сергій Хамрик ось уже третій рік працює поліцейським офіцером громади у селі Старий Кривин, що поблизу міста енергетиків Нетішина. Нещодавно село перемогло в народному голосуванні в рамках проєкту «Найгарніше українське село». Тож як працюється поліцейському в найгарнішому селі дізнавалися у Шепетівському РУП.

Всього у конкурсі брало участь понад 200 сіл з усієї України, в тому числі 15 — з Хмельницької області. Мета такого конкурсу — розвиток зеленого туризму, збереження самобутності українських сіл, популяризація унікальних сільських пам’яток.

Для жителів Шепетівського району перемога села в конкурсі стала дещо несподіваною. А от поліцейський офіцер громади Старого Кривина зовсім не здивувався цьому факту, адже, на його думку, село було і залишається найкращим і найзгуртованішим.

Капітан поліції Сергій Хамрик працює в органах внутрішніх справ майже 10 років — з 2012-го. З перших днів служби — на посаді дільничного. Коли ж на Хмельниччині впровадили проєкт «Поліцейський офіцер громади», не вагався жодної хвилини та спробував свої сили у конкурсі на посаду ПОГа.

Професіоналізм, наполегливість та попередній досвід роботи допомогли Сергію опанувати професію «нового дільничного». Наразі він поліцейський офіцер громади села Старий Кривин та частини міста Нетішин вже третій рік поспіль.

Сергію, як вам працюється у найгарнішому селі України?

— До того я обслуговував територію міста енергетиків, та коли дізнався, що тепер працюватиму ще й у Кривині — зрадів, адже я сам народився та виріс у селі, — ділиться з нами Сергій Вікторович.

Як вас зустріла громада села?

— Перше приємне враження в мене було після спілкування з мешканцями села. Молода, привітна громада радо підтримала мене. Я, у свою чергу, намагався з усіма познайомитись, дізнатись, яка існує проблематика. І дуже швидко став тут своїм.

Розкажіть більше про Старий Кривин. Чим особливе це село?

— Село за розмірами невеличке, всього півтора квадратних кілометри. Тут проживає півтори тисячі людей. Та є усе необхідне для комфорту місцевих жителів: школа, садочок, медпункт, пошта, залізнична станція, декілька магазинів. Поряд — велике місто Нетішин.Упродовж дня встигаю побувати скрізь. Часто відвідую будинок-інтернат для осіб похилого віку та інвалідів. Чомусь саме там відчуваю себе найбільш потрібним. Вислухати, порадити або просто обізватися добрим словом до стареньких, що там проживають, вважаю своїм щоденним обов’язком.Безперечно, візитівкою села є Свято-Дмитріївська церква ХVІІІ ст., збудована у стилі українського бароко. Її ще жартома називають церквою-IKEA. Адже збудована вона без цвяхів. І коли на початку ХХ ст. почалися релігійні гоніння, селяни за одну ніч її розібрали і сховали. А коли лихі часи минули, склали назад.

Чим приваблює село?

— Головною принадою села я вважаю не туристичні пам’ятки та розвинуту інфраструктуру, а людей, мешканців громади. Саме їх заповзятість, доброзичливість та згуртованість стали запорукою перемоги в цьому конкурсі. Кривинці завжди привітні, веселі, дружні та неабияк вболівають за свою малу батьківщину. Гордий тим, що саме мені випала честь обслуговувати цю територію. І надалі докладатиму максимум зусиль, аби життя місцевого населення стало ще безпечнішим.

Поділитися посиланням: