У Шепетівці з нагоди річниці Хрещення Київської Русі козаки частували парафіян кулішем
У Шепетівці ще в 2005 році заклали перший камінь храму на честь святого рівноапостольного князя Володимира. Отож, парафіяни 28 липня відзначають престольне свято. Адже у цей день вшановують пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира, який хрестив Київську Русь у 988 році.
На свято у Шепетівку завітали священики з інших церков Шепетівщини та інших областей.
— Це вперше ми із парафіянами вирішили відзначити престольне свято, де окрім Богослужіння, організувати святковий обід, — розповів протоієрей Василь Гетьман, настоятель храмів Рівноапостольного князя Володимира та Миколая Чудотворця Православної Церкви України в місті Шепетівці.
Принагідно до шепетівчан на свято приїхали очільники козацької спільноти Ізяславщини, які приготували для гостей юшку та куліш.
— Такі страви завжди вдаються смачними та люди їх з великим задоволенням куштують, адже вдома переважно не готують, тим більше на вогнищі, як готували наші діди-прадіди, — зазначив писар Сергій Хмиз.
Парафіяни і власними силами організували частування.
— Люди самі принесли продукти, — пояснили сестриці, — хтось заготовки, хтось ковбасні вироби, солодощі та воду. Всі разом приготували частування орієнтовно на сто осіб. Раді всім, хто завітав на наше престольне свято.
Після Богослужіння та освячення води настоятель храму привітав усіх із визначною подією Хрещенням Київської Русі.
Прийняття християнства стало державним святом в Україні, яке отримало офіційний статус у 2008 році завдяки відповідному указу президента Віктора Ющенка.
Для довідки
28 липня — День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира
Святий князь Володимир був сином Київського князя Святослава (+972). Вперше ім’я Володимира згадується в руських літописах під 968 роком, в оповіданні про нашестя печенігів, коли його бабця, свята рівноапостольна княгиня Ольга (+969; пам’ять 24 липня), з малолітніми внуками, через відсутність свого сина Святослава, були обложені в Києві степовими кочівниками.
Князь Святослав незадовго до своєї смерті розділив Руську землю між трьома синами: старший син Ярополк — одержав Київ, середній син Олег — землю Древлянську, а молодший син Володимир — Новгород.
Душа князя, котра шукала істинну віру, не знаходила спокою. Володимир став пригадувати своє дитинство і благочестиві повчання, які чув від своєї бабці, рівноапостольної Ольги. Він почав відкрито сумніватися в істинності язичницьких божеств. Дізнавшись про те, що князь має бажання змінити віру, до Києва стали приходити проповідники з різних країн.
Після цих проповідників прибув до Києва грецький філософ, посланий Патріархом Константинопольським Миколаєм Хрисовергом.
Коли наречена Володимира — царівна Анна — прибула з духовенством до Херсонеса, князь раптово осліпнув. Царівна запропонувала йому негайно хреститися, в надії на зцілення. Під час святого Хрещення князь Володимир прозрів і тілесно, і душевно, і в духовному захваті вигукнув: «Тепер я побачив Бога Істинного!».
Деякі з дружинників князя, вражені цим чудом, також хрестилися. У святому Хрещенні князь Володимир був наречений Василем, на честь святого Василія Великого. Тоді ж, в Херсонесі, князь одружився з царівною Анною. Князь Володимир як «віно» (викуп) за дружину повернув місто Херсонес Візантії, побудувавши в ньому на згадку про своє хрещення храм в ім’я святого Іоана Предтечі і Хрестителя Господнього.
Під час правління святого рівноапостольного великого князя Володимира Київська Русь досягла розквіту і її вплив розповсюдився далеко за її межі. Наслідком прийняття християнства князем Володимиром і розповсюдження його на Русі явилося храмобудівництво. Князь Володимир розпорядився споруджувати християнські храми і ставити їх по тих місцях, де раніше стояли кумири.
Залишити відповідь