Шепетівський музей після перейменування розвінчує міфи радянської доби

Шепетівський музей після перейменування розвінчує міфи радянської доби

Останні роки для колишнього музею Миколи Островського видалися складні, навколо нього згущувалися хмари: закон вимагав обов’язкового перейменування, але мешканці Шепетівки ставали на захист старої назви. Музейники дотримувалися букви закону та знаходили найоптимальніший вихід. У День музеїв журналісти «День за днем» поспілкувалися із його директоркою Наталією Никоновою.

— Комунальний заклад культури «Музей пропаганди» Хмельницької обласної ради в Шепетівці (до березня 2020 року Обласний літературний-меморіальний музей Миколи Островського) є унікальною архітектурною пам’яткою ХХ ст., побудований в часи Радянського Союзу, за всіма канонами пропагандистського музею свого часу возвеличував тріумф комуністичної влади та був присвячений пам’яті революціонера-письменника Миколи Островського. На сьогодні музей знаходиться в процесі зміни концепції та є унікальним майданчиком для розвінчання радянських міфів, викриття злочинної радянської практики спотворення історії та викривлення реальності. Сформовані у радянський час концепція, архітектурна форма та зміст цього комплексу самі по собі вже є матеріалом, що має бути використаний для препарування, дослідження та всебічного розкриття механізмів пропаганди радянського тоталітарного режиму. З такої точки зору музей має величезний потенціал стати потужним інструментом декомунізації та подолання наслідків радянської пропаганди, формування навичок критичного мислення у своєї аудиторії. Подібний підхід до трансформації місць пам’яті, пов’язаних зі складними сторінками нашої історії, відповідає найкращим практикам міжнародної музейної та пам’яткоохоронної справи. Зокрема, показовим є досвід Німеччини, яка і досі долає наслідки двох тоталітарних режимів: нацистського та комуністичного.

Як змінюєте напрямок роботи музею?

— В 2015 році було прийнято закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки», спрямований на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства. Актуальним завданням для музею є підвищення поінформованості громадськості про злочини, вчинені представниками комуністичного режиму, причини, механізми їх скоєння та зміна ідентичності українців. Адже у спадок від комуністичного тоталітарного режиму українці отримали систему світоглядних стереотипів та історичних міфів, спродукованих радянською пропагандистською машиною, які і досі формують відповідні стереотипи суспільної поведінки. Чималий відсоток українського народу, вихований на радянських ідеях та «героях», ностальгують за минулим і не готові сприйняти нові історичні факти, що висвітлюють злочини радянської влади та розвінчують історико-політичні міфи, створені радянською пропагандою. Із-за цього тривають дискусії, що призводить до сутичок світоглядів і події останніх років в країні спонукають істориків, соціологів, політологів, психологів і саме суспільство до глибокого осмислення причин, що зробили і роблять можливим потужний вплив ворожої пропаганди на свідомість людей. На сьогодні пропаганда є інформаційним компонентом гібридної війни в Україні.Варто зауважити, що і перед музеями, які працюють з радянською історією та мистецтвом, стоїть надзвичайно складне завдання пошуку нових способів репрезентації своїх колекцій. Адже мистецтво радянського періоду сьогодні є досить складною та неоднозначною темою і його репрезентація потребує зваженого конвенційного підходу та критичного аналізу. А серед культурної спадщини радянського періоду є твори, що мають історичну та художню цінність і є однією з форм пропаганди у публічному просторі та потребують реінтрепритації та переосмислення радянського мистецтва.Сьогодні музей є платформою для дослідження «феномену» комуністичної тоталітарної пропаганди та майданчиком для діалогу в питаннях пам’яті тоталітарного минулого, місцем комунікації з місцевою громадою, українськими та іноземними туристами, всіма зацікавленими групами, що сприятиме розвитку їх історичного світогляду.

Дякую за розмову.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



У 1936 році понад 3,5 тисячі сімей поляків з Шепетівщини «кинули» в дикі степи Казахстану
На Хмельниччині декомунізували ще один пам’ятник вождю
Славута має пишатися: земляка обрали виконавчим директором Українського культурного фонду
У Шепетівці директорка однієї зі шкіл повідомила, що щепилась від COVID-19
Один з трьох рідкісних середньовічних мечів зберігається у музеї Шепетівки
«Шлях свободи» можна побачити в Музеї пропаганди у Шепетівці

Читайте у цій рубриці



У Старому Кривині розгорівся скандал навколо старого кладовища
На славутському пляжі встановили декоративний фонтанчик
Шепетівчани святкують День міста
У Шепетівському районі жінка поплатилася за наклепи на сусіда
Ізяславчанка Ольга Ящук в’яже іграшки