На Шепетівщині в місцевого пасічника можна пройти сеанс апітерапії
У селі Городище, що на Шепетівщині, місцевий пасічник Богдан Захарчук змайстрував апібудиночок. Відтак, аби отримати порцію релаксу, сюди з’їжджаються мешканці всього району.
Бджолярство — справа сімейна
Загалом, бджільництвом пан Богдан почав займатися років зо двадцять тому. Досвід перейняв у рідного брата. Каже, спочатку допомагав йому, а потім захопився і сам.
— Все розпочиналося з одного вулика, — пригадує співрозмовник. — А потім їх поступово додавалося.
Наразі ж у своїх володіннях має цілу пасіку із двадцяти вуликів та павільйон на колесах.
Попри те, що бджолярство займає багато часу і навіть коштів, його пасічник вважає лишень хобі. До речі, пристрасть до цієї справи поділяє і дружина. Свого часу чоловік подарував їй два вулики. Час від часу до справ залучає і двох своїх синів.
Асортимент меду
Загалом, медовий сезон розпочинається у квітні та закінчується у вересні. За цей період бджоли збирають нектар із різних квіткових рослин. Відтак, асортимент меду насправді вражає: акацієвий, садовий, лісове різнотрав’я, липовий, соняшниковий.
Однак, селянин каже, що ніколи не можна прогнозувати, скільки ж меду вдасться зібрати за сезон. Адже все залежить від погоди. А вона останні роки вкрай непередбачувана.
Окрім меду, в Богдана Захарчука є й інші продукти бджільництва: перга, прополіс, віск, підмор, маточне молочко, трутневий гомогенат. Це все приносить свою користь.
Апібудинок — давня мрія
Окрім медової продукції, чоловік вже давно цікавиться таким напрямком як апітерапія. Відтак, минулоріч змайстрував власний апібудинок. Зізнається: це — його давня мрія. Схожі конструкції бачив у Карпатах, а згодом і в сусідній країні — Польщі.
Проєктував та розробляв дизайн будиночка самостійно. Каже, для нього це було зовсім нескладно. Адже сам за професією — будівельник. Трохи часу зайняло саме виготовлення споруди: матеріали заготовляв 3 місяці, а от зібрав його за чотири дні.
— Мені подобаються старовинні українські хатини, з їхніми унікальними віконцями та не менш цікавими дверима. Саме тому споруда зі зрубу, всередині теж лише натуральні матеріали, жодного пластику, — пояснює свою задумку пан Богдан.
Доповнюють інтер’єр вишивані простирадла та подушки на лежаках. На стіні розміщена ікона.
Загалом, сам будинок розрахований на одночасне перебування у ньому двох осіб.
— По обидві сторони знаходиться по чотири бджолосім’ї, — каже співрозмовник. — Одна така сім’я налічує близько 50–60 тисяч бджіл.
Варто зазначити, що лежанки зроблені так, що жодна бджола не вжалить відвідувача.
Апітерапія
Аби переконатися у користі апітерапії, чоловік вирішив випробувати її, так би мовити, на собі.
— Минулого року, починаючи з травня і до кінця вересня, ми разом із дружиною тут ночували щодня. Це неймовірне задоволення, — стверджує чоловік. — Години часу вистачає, аби повністю відновити свої сили та відчути себе бадьорим. Бо це замінює чотири-шість годин звичайного сну.
А ще пасічник переконує, що біополе бджоли дуже позитивно впливає на психіку та емоційний стан людини. Тому такі сеанси апітерапії мають чудові заспокійливі властивості, нормалізують тиск і покращують сон.
Протипоказань до апітерапії, зі слів чоловіка, окрім алергії на бджолопродукти чи індивідуальну непереносимість, нема.
— Сон на вуликах не має вікових обмежень, — розповідає бджоляр. — До мене приходять навіть гіперактивні діти.
Головна умова, аби сеанс релаксу вдався, спробувати повністю розслабитися.
Відтак, чоловік запрошує до себе на гостину людей, які хочуть спробувати для себе щось нове, оздоровитися, набратися сил і зарядитися позитивом. Адже гул бджілок нагадує шум моря, а повітря, яке йде з вуликів, — цілюще.
Залишити відповідь