Життя шепетівчанки Надії Лясковської пов’язане з людьми

Життя шепетівчанки Надії Лясковської пов’язане з людьми

Ми йшли зі своєю знайомою вулицею Героїв Небесної Сотні, що в Шепетівці, час від часу обмінюючись думками щодо такого непростого сьогодення. Але раз по раз нашу розмову призупиняли вітання: «Добрий день, Надіє Олександрівно!», «Привіт, Надюша!» Не з усіма так гарно вітаються, зичать усіляких гараздів. Це треба заслужити.

Книга її життя розпочалась у далекому 1939 році. У родині військовослужбовця народилась дівчинка. Назвали її якось символічно «Надійка». І не дарма. Ця жінка — яскраве втілення мрій і сподівань своїх батьків. З успіхом закінчила школу № 7. Далі пройшла всі щаблі працівника торгівлі, аж до товарознавця місцевого змішторгу. Надія обрала для себе бажане — громадське харчування.

Усе її життя пов’язане із людьми, працею для людей, бажанням творити добро. Оця любов до людей і прагення бути їм потрібною не дає спокою Надії Олександрівні в її 80 літ. Ще до сьогодні ця тендітна, щира, привітна жінка знаходить у собі сили очолювати громадську організацію «Діти війни» (на початку було 3500 людей). Зараз чисельність цієї організації зменшилась до 1207. Вона завжди готова відстоювати їхні інтереси та права, допомагати, отримувати належні їм по праву кошти від держави. Словом, усім своїм єством виправдовувати довіру людей. Колишні її колеги і співробітники пам’ятають її доброзичливість, справедливість, вимогливість. Повернувшись із курсів підвищення кваліфікації керівного складу ресторанного бізнесу з Північної Пальміри, вона із щедрістю ділилась секретами кулінарного мистецтва, зокрема, в процесі швидкого приготування, які набула в Ленінграді. Завжди була і залишається старшим товаришем та мудрим порадником. Діти війни завжди відчувають турботу Надії Олександрівни та небайдуже ставлення до їхніх проблем. Завжди людно у неї в кабінеті.

Надія Олександрівна — ніжна, любляча мати, дбайлива бабуся і прабабуся. Найщасливіші моменти її книги життя — це народження дітей. Перша — донечка Наталочка, друга — донечка Олечка, третій — синочок Павлік. Вона «бабулечка» (так вони її звуть) 5 онуків і одного правнучка Ілюшеньки, який уже в 3-му класі. Вона завжди молиться за них і просить у Бога для них здоров’я та доброї долі. Дочки, син, онуки, правнук намагаються в усьому наслідувати її приклад — успішно закінчили школу, вищі навчальні заклади, мають авторитети там, де працюють, лад у родинах. Це одна із найдорожчих сторінок книги її життя.

І вдома, і на громадській роботі — скрізь виявляється її кипуча енергія, турбота, почуття обов’язку. Будучи головою квартального комітету, активно працювала на тим, щоб оселі мешканців мали ошатний і доглянутий вигляд. І саме з цього кварталу була обрана переможниця конкурсу Алексеєва Ірина Михайлівна. Надія Олександрівна незмінна староста хору «Ветеран». Завдяки її зусилям усі хористи придбали гарні вишиванки. А недавно за сприяння міського голови Михайла Полодюка хору були виділені кошти на придбання нового концертного баяну. Це — її заслуга також.

«Те, що ти відав — істинне», — говорить народна мудрість. Воно сторицею повертається до цієї людини якимись видимими і невидимими шляхами. Бо, крім усього перерахованого вище, оте незгасиме сонце в душі та призначення творити добро. Їй допомагають старі знайомі, діти тих, кому вона колись чимось зарадила.

Маючи великий досвід роботи з людьми, ювілярка щедро ділиться життєвою мудрістю з іншими. Не старіє душею ветеран праці. Вона не прагне нагород, вони її знаходять самі.

Крокуємо далі. Вмить на її обличчі з’явилась посмішка, в очах засяяв змовницький вогник: є у мене одна ідея, є ще кілька нагальних справ… Вона, як і раніше, так і тепер прагне бути потрібною людям. Що ж, життя продовжується. І книга її життя ще не дописана.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


2 коментарі до статті «Життя шепетівчанки Надії Лясковської пов’язане з людьми»

  1. Лідія Антонюк коментує:

    Красива зовні і душею,порядна,з активною життєвою позицією-такою знаю Надію Олександрівну!Здоров’я Вам міцного,підтримки рідних і близьких людей,усього доброго,світлого,весняного!З ювілеєм!

  2. Михаил Штогрин коментує:

    Двохлічна людина.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



На Хмельниччині керівник громадської організації продавав «непридатність» до військової служби
У автотрощі на Шепетівщині загинула ціла сім’я
На Хмельниччині засновник громадської організації допомагав чоловікам отримати групу інвалідності
У Шепетівці винуватець ДТП, в якій тяжко травмувалася дитина, отримав вирок
Родини загиблих захисників із Хмельниччини отримали їхні державні нагороди
Допомога дівчатам-підліткам: STEM is FEM та Impact Force роздають ноутбуки для продовження навчання

Читайте у цій рубриці



На Шепетівщині «гуляє» парвовірусна інфекція
В одній із громад Шепетівщини до бюджету не надійшло майже 7,5 млн грн земельного податку
У Шепетівці стартував цікавий проєкт із рослинництва: що про це відомо
На Шепетівщині збирали представників служб таксі
Цікаво та корисно: міжнародний борщ готували на Шепетівщині
Загиблих на війні солдатів із Шепетівщини Президент України нагородив орденами
FacebookTelegramViberWhatsAppX