У Шепетівському районі селяни залишилися без пасовищ

У селі Хутір люди обурені тим, що, не погодившись із ними, відібрали пасовище для худоби, яким вони користувалися багато років. В підсумку, на території з’явилися нові власники, які нещодавно розпочали хазяйнувати. Селяни ж, в свою чергу, влаштували мітинг та вирішили шукати допомоги у посадовців. Чому так сталося і чи був шанс у жителів села й надалі випасати худобу поцікавилося і наше видання «День за днем».

Пасовища роздали атовцям

Загалом, на Хмельниччині розпорядником землі є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Однак, відповідно до норм Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

— Земля, яка знаходиться у комунальній власності — це земля в межах населених пунктів, яка перебуває у власності територіальних громад, що реалізують своє право через органи місцевого самоврядування (це є міські, сільські, селищні ради). Відповідно, землі державної власності, це ті землі, що перебувають у власності держави. Такі землі знаходяться за межами населених пунктів, та призначені для сільськогосподарського використання. Розпорядником таких земель де сформовані об’єднані територіальні громади, є територіальні громади, а на територіях, де територіальні громади ще не сформувались є відповідні органи у сфері земельних відносин, — розповідає Роман Лановий, начальник відділу у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Якщо на земельні ділянки не зареєстровано право приватної власності, то громадяни, які мають право на отримання безоплатно у власність, можуть звернутися до відповідних органів, тобто до органів місцевого самоврядування чи до територіальних органів у сфері земельних відносин, та отримати відповідну земельну ділянку у власність чи користування.

— До прикладу, якщо громадянин України, має бажання отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, він для початку має визначитись, яку саме ділянку він хоче отримати. Якщо визначена ділянка є вільною, особа звертається до власника чи розпорядника із відповідною заявою та, у відповідності до вимог Земельного кодексу України, оформлює своє право власності (користування), — розповідає далі Роман Дмитрович.

Саме таким правом і скористалися громадяни та атовці, які, відповідно до статтей Земельного кодексу мають право отримати земельну ділянку площею 2 гектари. Оскільки пасовище не знаходилося у комунальній власності, його роздали. Відтак, тепер власники землі можуть самостійно розпоряджатися своєю приватною власністю: можуть подарувати, продати або ж здати в оренду.

Зі слів начальника відділу, всім головам сільських рад та об’єднаних територіальних громад неодноразово наголошували на тому, що потрібно оформити пасовища у свою комунальну власність. Адже законодавством передбачено, що кожна територіальна громада чи сільська рада має право взяти у комунальну власність землі і використовувати їх для громадських пасовищ. В іншому випадку (як і сталося) могли залишитися без землі.

— Деякі сільські ради оформили землю, інші ж посилалися на відсутність бюджету, — пояснює далі Роман Лановий. — У серпні минулого року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надало дозвіл Корчицькій сільській раді (куди входять села: Корчик, Хутір та Романів) на створення громадського пасовища. Однак, сільська рада чи то від нестачі коштів, чи часу, а, можливо, з якихось інших причин, не встигла оформити всі документи відповідно до вимог земельного законодавства. Але на даний момент на території села Хутір ще є вільні земельні ділянки, на виділення яких громада має право звернутися до Головного управління та оформити їх для випасання худоби.

Сільська рада не зрозуміла, як позбулася землі

У свою чергу, голова сільської ради Василь Кондратюк розповідає, що отримати землю в комунальну власність мали бажання ще в 2013-му році.

— Ми направили лист-прохання у Держземагенство області, аби нам виділили землю, яка рахувалася на території сільської ради як землі резерву й запасів, під комунальні пасовища. Однак, ми отримали відповідь, що на той час законно оформити його неможливо.

До цього питання знову повернулися вже в червні 2017-го.

— Тоді нам прийшло роз’яснення, які нам потрібно підготувати документи, аби отримати пасовище у комунальну власність.

Це питання обговорили під час сесії Корчицької сільської ради та прийняли рішення про створення цих громадських пасовищ.

— Вони мали бути в Корчику, Романові та Хуторі.

Опісля лист відправили в Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та чекали вказівку про подальші дії в оформленні всіх необхідних документів.

— От сьогодні (30 листопада — Авт.) мені лише віддали документ. Хоча наказ датований — 3 серпнем 2017-го.

Наразі земля продана і має своїх власників і вони вже почали на ній господарювати. Однак, коли саме роздали землю людям, — голова сільської ради, як то кажуть, ні сном, ні духом.

— Я впевнений, що там роздали землю не лише учасникам АТО, а й звичайним мешканцям.

Аби дізнатися, як так вийшло, голова сільської ради звернувся в районну раду та адміністрацію, прокуратуру, у Верховну Раду.

— Я маю намір дізнатися всю правду про те, як виділялася дана земля.

А поки що, аби не втратити інші пасовища, керівництво сільської ради оформлятиме документи на землі, що є у селах Корчик та Романів.

Поділитися посиланням



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Новини партнерів



Вам також може бути цікаво



Новини партнерів


Читайте у цій рубриці