Дільничний Михайло Гаврилюк відповідає за безпеку в центрі Шепетівки

«Довіра громадян до мене, як до працівника поліції, — найвища оцінка роботи», — вважає полісмен. Капітан поліції Михайло Гаврилюк все життя служить «на землі»: спочатку був патрульним, а останні 15 років працює дільничним і відповідає за безпеку в центрі м. Шепетівка. За цей час поліцейський здобув повагу і довіру громадян. А це для дільничного — найважливіше.

— Чому так довго служу дільничним? — посміхаючись, запитує Михайло. — Бо тут я відчуваю себе потрібним. Коли людина звертається з якоюсь проблемою, а ти їй допомагаєш — отримуєш величезну насолоду. А найкраща винагорода — щирі слова вдячності.

Специфіка роботи дільничного в місті дещо відрізняється від роботи в селі. Тут за площею значно менша територія обслуговування, але велика концентрація населення. Багато підприємств, державних установ.

— Моя територія обслуговування — центр міста. А центр — це обличчя нашої громади. І від того, чи спокійно та безпечно тут, можна говорити і про все місто. Тому до своєї роботи ставлюсь дуже відповідально, — говорить дільничний.

У складі зведеного загону поліцейських Хмельниччини Михайло минулої зими ніс службу на деокупованій Харківщині.

— Довелось чимало спілкуватися з місцевими. Я був шокований, в яких жахливих умовах людям довелось жити під час окупації — без світла, без води, в холоді. І коли повернувся в рідну Шепетівку, захотілось з подвійною силою братися до роботи, щоб шепетівчани жили в спокої та безпеці.

Містяни знають і поважають свого дільничного. Тільки гарні відгуки про його роботу і в керівництва:

— Приємно, що дуже багато людей звертаються до Михайла за допомогою, тому що довіряють йому. Перш за все, як чуйній і порядній людині, — говорить Валерій Чорний, начальник відділу превенції Шепетівського райуправління поліції.

До речі, донька Михайла теж свого часу вирішила стати поліцейською. Дівчина з відзнакою закінчила Юридичний ліцей ім. Я. Кондратьєва, потім Національну академію внутрішніх справ, і зараз працює в поліції київського метрополітену.

Коли дівчина переїздила в Київ, залишила мамі з татом подарунок — лабрадора Беллу. Михайло займається з домашньою улюбленицею, як професійний кінолог. Каже, що це своєрідна терапія, яка допомагає зняти напругу після насичених робочих буднів, та завжди залишатися привітним та відкритим до людей.

Поділитися посиланням: