Від царської «катеринки» до української гривні

Мало хто пригадує, що 20 років тому 2 вересня Україна ввела свою власну грошову одиницю — гривню. За два тижні купоно-карбованці замінили новенькі гривні та копійки. У далекому 1996 році до долара новоявлена валюта мала співвідношення 1 грн 57 копійок.

Спеціально з цієї нагоди ми підготували невеличкий екскурс в історію обігу грошей на території Шепетівщини, починаючи від 20 століття і дотепер.

— Найстарішими грошима цього періоду вважаються купюри царського періоду, 1898 року. На рік раніше завершилася реформа, яку провів міністр фінансів Російської імперії Сергій Вітте. З того часу в обігу з’явилися сто рублів, які отримали народну назву «катеринки» та «катеньки», через зображення на них імператриці Катерини II. Характерно те, що чим більшим номіналом була банкнота, відповідно і розмір збільшувався. Такі «великі» гроші водилися, напевно, в гаманці лише князя Сангушка, поміщиків та окремих чиновників.— У той період працівники шепетівської цукроварні отримували: жінки 25–30 копійок у день, а чоловіки — 50. Сім’я цукроварів мала місячний дохід — приблизно 25 рублів. Зарплата гласного міської Думи — 250 рублів на місяць, — розповів Олександр Лукашук, науковий співробітник краєзнавчого відділу музею Миколи Островського.

Якщо у 80-х рр. XIX ст. місячна зарплата становила близько 12 руб. в місяць (144 руб. на рік), то за 1904–1913 рр. середня заробітна плата в галузях обробної промисловості виросла з 205 до 264 руб. в рік. У 1884 р. грошове утримання губернаторів становило від 5 до 8 тис. руб. на рік, а віце-губернаторів — від 2570 до 4350 руб. Вчителі отримували зарплату від 500 до 650 руб. на рік. Готовий одяг коштував: свитка — за 3–12 руб, шапка з барана — 2 руб., шапка 75 коп., кашкет — 50 коп., полотняна сорочка 1–3 руб., полотняні штани — від 75 коп. до 1 руб. 50 коп. Також в основному на замовлення шили чоботарі. На ярмарках пару чобіт продавали по ціні 2–10 руб., пару черевиків — 1–2 руб. На базарах продавали: простий віз 8–20 руб., окований віз — 15–20 руб., сани — 4–6 руб., простий візок без оковування — 8–12 руб., окований візок — 15–20 руб. Ложка на базарі коштувала від 2 коп. до 6 коп. На базарах малу бочку продавали по 40–90 коп., відро — 12–30 коп. Найдешевший буханець хліба коштував п’ять копійок, кілограм картоплі — дві-три копійки. М’ясо — 30–35 копійок за кілограм, яблуко — дві-три копійки штука. Сорочка чи штани — близько карбованця, чоботи — близько п’яти карбованців. Плата за невелику квартиру — 75–300 карбованців на рік.

Маєте старі гроші й бажаєте їх вигідно продати? СКУПКАМОНЕТ.com.ua викупить золоті та срібні монети дорожче за будь-який ломбард. Також до Ваших послуг безкоштовна оцінка online. Детальніше на сайті: https://skupkamonet.com.ua.

В 1918 році в обігу з’явилися грошові одиниці Австро-Угорської імперії. В часи Уряду Центральної ради, коли для боротьби з більшовиками було запрошено австро-німецький блок, розраховувалися корунами. Протрималася австрійська валюта не довго, до 1919 року. На зміну їй прийшли польські марки. Паралельно в обігу перебували й так звані «керенки», ці банкноти були маленькими за розмірами.

— З політичних причин гроші дуже часто змінювалися, тому випадки підробок частішали. Цікаво, що за будь-якої влади на банкнотах було застереження, що фальшування карається законом. Найбільший сплеск цього виду злочинності був у 1919 році, бо влада змінювалася мало не щодня, — додав Олександр Лукашук.

В колекції краєзнавчого відділу музею є 10 карбованців 1919 року. Важливо, що на них зображено тризуб, купюра вже мала приховані водяні знаки захисту в паперовій масі. Друкували такі карбованці в Німеччині. Першими паперовими грошима України були 100 крб., надруковані на початку 1918 року, їх ще називали «горпинками». Наприкінці 1918 року в зв’язку з інфляцією середня зарплата дорівнювала 600 крб. Кіло сала коштував 12–13 крб., пуд сіна (16 кг) — 8–10 крб., корову можна було купити за 1500 крб., стільки ж вартував і кінь.

Наприкінці 1919 року, коли поляки окупували територію Шепетівки, вже в обігу на деякий час з’явилися і польські марки.

Паралельно більшовики вводили свою валюту, на цих паперових грошах було написано різними мовами заклик «Пролетарії всіх країн єднайтеся». Історики це пояснюють тим, що більшовики збиралися здійснити революцію на теренах усього світу за короткий термін. Отже, заздалегідь вони подбали про таку важливу складову, як гроші. Англійською, французькою, китайською, арабською, єврейською та іншими мовами розмістили на рублях більшовицьке гасло.

До 1922 року більшовики не цуралися використовувати й керенки, й карбованці, й царські «катеринки».

Зі встановленням влади більшовиків у Шепетівці з’явилися банкноти зі зображенням радянських знаків — червонці. Назва запозичена від царських монет, які карбували з високопробного «червоного золота». Випускав нові гроші вже державний банк.

— Обмінювали старі рублі на червонці один до десяти. Заробітна плата в той період складала від 600 до 1000 крб. Через інфляцію з кожним днем вона ставала більшою. Цих грошей ледь вистачало для селянина на місяць. Напевно, рятували трудодні, на які видавали певну кількість продуктів харчування, — прокоментував історик.

У 1937 році з нагоди ювілею Жовтневої революції на паперових банкнотах з’явився портрет Леніна, який став незмінним атрибутом радянських грошей до 1961 року.

— У 1938 році випущено казначейські білети номіналом 1,3 і 5 рублів. Довго влада вагалася, кого на них зображувати. Спочатку вирішили, що намалюють багатодітну матір. Але потім засумнівалися, бо комусь здалося, що вона йде за аліментами. Тоді надійшла пропозиція портрет жінки-льотчиці, але також не всім було до вподоби. Погляди зійшлися на зображеннях: парашутиста, металурга та трударя, — продовжив розповідь Олександр Лукашук.

З початком німецької окупації, липень 1941 року, в обігу з’явилися рейхсмарки. У березні 1942 року нові гроші для окупованих територій надрукували у друкарні в місті Рівному. Купюра містила інформацію двома мовами: з одного боку українською, з іншого — німецькою. На них зображували представників різних професій — шахтаря, робітницю з колосками, хіміка тощо. Елементи німецької пропаганди у вигляді зображення військового з’являлися на окупаційних грошах.

Шепетівка   Дошка оголошень   Місцева реклама

У 1947 році з’являються в обігу нові радянські купюри — вертикальні. На той час 16 республік були у складі Радянського Союзу, тому відповідно і номінал писався на банкнотах 16 мовами. Це був час правління Сталіна, тому знаків захисту на грошах не було, та й застережень щодо фальшування також не передбачалося.

В 1961 році завершилася грошова реформа, тоді обміняли і копійки, і паперові гроші. Один новий до десяти старих. Незмінним атрибутом цих банкнот був Ленін. На території Союзу ця валюта протрималася найдовше — до 1991 року.

З проголошенням незалежності України, допоки розроблялася нова національна валюта, в обігу були купоно-карбованці. Якість цієї грошової одиниці залишалася на низькому рівні, без жодних ступенів захисту. Новостворений уряд планував її ввести на пів року, а згодом замінити на гривні. Друкували купони в Канаді та Великобританії.

Володимир Матвієнко, голова НБУ в 1991–92 роках, став ідейним прихильником нової валюти, а дизайн гривні розробив художник Василь Лопата.

І лише 25 серпня 1996 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ про грошову реформу. А вже 2 вересня в гаманцях українців з’явилися перші справжні гроші, а різнокольорові «фантики» купоно-карбованці назавжди зникли.

У 1996 році сто гривень видавалися справжнім капіталом, бо на них можна було багато чого купити. Мінімальна заробітна плата в Україні складала 15 грн, а курс долара 1,6.

За двадцять років українська гривня знецінилася аж у 10 разів, тому свій ювілей зустріла «падінням» власного курсу.

Поділитися посиланням: