Як добратися до віддалених сіл Шепетівщини?

Село Дубіївка Шепетівського району — форпост Хмельницької області. Воно безпосередньо межує з Житомирщиною.

Добратися з села до райцентру практично неможливо. Автобус Шепетівка — Яблунівка, який зранку заходив в село, вже давно зриває свої рейси. Шофери цього маршруту постійно змінюються, заїзджати в село не хочуть. Хоча вартість проїзду зашкалює — 85 грн.

Люди нагадують про себе, що зранку комусь потрібно до нотаріуса, комусь в лікарню, аптеку, паспортний стіл тощо.
Достукатись до шоферів цього рейсу важко. До проблем людей багатьом з них байдуже.

А ось сусідній маршрут Шепетівка — Михайлючка завжди стабільно курсує. Шофери там ніколи не підводять пасажирів. Рейси не зривають. Подейкують, що там інший перевізник.

Через газету хочемо звернутися до влади району з проханням: допомогти з заїздом даного рейсу Шепетівка — Яблунівка в Дубіївку зранку, щоб деякі люди змогли добратись на роботу.

В наше село також добираються люди з дальнього сусіднього села Майдан-Лабунь, яким теж потрібно зранку в райцентр. І яке ж буває їхнє розчарування, відчай, коли люди на конях, з немовлям, дібралися до Дубіївки з Майдан-Лабуню, а рейсовий автобус не заїхав.

Отак пасажири стоять зранку на трасі, в селі Дубіївка, з піднятою рукою, зупиняють машини. А тим часом, шофери рейсу Шепетіка — Яблунівка, якщо їдуть зранку, то можуть здалеку бачити, як люди стовпичать на зупинці с. Дубіївка, але не заїзджають за людьми в село, а просто везуть до райцентру повітря.

Якщо в Шепетівці підійти до таких горе-водіїв і запитати, чому ж вони не заїхали за людьми, хоча бачили, що останні стоять, чекають на них, то можна почути відповідь: «А нам сказали туди не заїжджати».

«Чи люблять ці водії свою роботу?» Питання відкрите і зрозуміле. А їхня совість? Вона спить, бо ніякої поваги до людей, які на них чекають, немає зовсім.

Ми хочемо бачити постійного шофера на цьому рейсі, який був би відповідальним за людей, знав своїх постійних пасажирів в обличчя, і завжди зранку заїжджав в село, розумів пасажирів, поважав їх.

Адже рейс Шепетівка — Яблунівка насправді далекий, важкий, депресивний. І постійний водій, який буде працювати на даному рейсі і зможе налагодити контакт з пасажирами, не зривати рейс, відновити довіру людей, повинен отримувати від перевізника нормальну заробітну плату.

Просимо газету надрукувати нашого листа. І ще запитуємо: куди нам звертатися далі? До яких депутатів, можновладців, старостів сіл, завідувачів ОТГ. Нас ніхто з них чути не хоче.

В свій час ми зверталися навіть до Президента України. Це питання болюче залишилося і на зараз.