Сподін Ігор розповів про чотири причини відправитися в Чеддер: сир, печера, пейзажі та місцевий колорит
Сир чеддер любить багато хто, але мало хто знає, кому належить цей винахід. Мандрівник Ігор Сподін відправився в британське графство Сомерсет, щоб розгадати загадку одного з найпопулярніших сирів у світі.
З чого все почалося? Ігор Сподін розповів історію сиру Чеддер
Історія сиру чеддер почалася в 12 столітті в однойменному англійському селі в графстві Сомерсет. Під час Другої світової війни і протягом 10 років після, англійці використовували молоко тільки для виготовлення чеддеру і прозвали цей сир «державним». З роками ситуація мало змінилася — частка чеддеру на Лондонському ринку сирів становить 51 %.
Різні сорти чеддеру виробляють по всій Великобританії і в декількох країнах світу, наприклад, в США за популярністю він поступається лише моцареллі. Але тільки в селі графства Сомерсет можна спробувати «найправильніший чеддер» і подивитися на процес виготовлення продукту, розповідає тревел-блогер Сподін Ігор.
Для справжнього чеддеру використовують молоко корів з Сомерсета, Корнуолла, Дорсета і Девона. А ще секретні рецепти, які передаються місцевими жителями з покоління в покоління.
Чеддер володіє трохи гострим і одночасно кислуватим горіховим смаком, яскравість якого залежить від технології виробництва, умов і терміну дозрівання. Вершковий і найніжніший смак має сир, витриманий 3 місяці, а горіховий смак і аромат з’являються до 9 місяцю дозрівання. А ще з кожним місяцем чеддер стає солоніше, каже Сподін Ігор.
Секрет оригінальності сиру полягає в умовах зберігання — його зберігають в печерах, створених природою. Циліндричні головки обертають тканиною і кладуть дозрівати на спеціальні полиці. Природне середовище з оптимальною вологістю і температурою робить свою справу — наділяє сир цікавим смаком, якого немає в сирах, виготовлених у виробничих цехах.
Тревел-блогер Сподін Ігор побував у печері, де зберігається знаменитий сир. Дорога до села Чеддер веде через гірську заповідну зону, вона вузька і звивиста, але йти по ній пішки неймовірно захоплююче. Навколо така краса, що хочеться побути тут довше. Деякі туристи їдуть машиною, паркують її на спеціальному майданчику і займаються скелелазінням.
Село Чеддер невеликий і красивий. Симпатичні і акуратні будиночки оточені зеленню, на вулицях чисто, спокійно і без суєти, незважаючи на щоденне присутність сотень туристів. Для відпочинку і перекусу вистачає кафе і пабів. А в магазинах можна купити чеддер різної зрілості шматочками по 300–400 грамів. Є тут і сувенірні лавки — як же без них.
Мандрівник Ігор Сподін ділиться цікавим фактом — одного разу у Чеддері виготовили гігантську головку сиру вагою 15 853 кг, хоча зазвичай вони не перевищують 27–35 кг. Це сталося в 1964 році для всесвітньої ярмарки, що проходила в Нью-Йорку. На продукт пішло молоко 16 000 корів.
Печери Чеддера цікаві не тільки сирними полками. Не менш захоплююче сама подорож на глибину 90 метрів, де погляду відкриваються дивовижні сталагміти і сталактити, численні зали та найбільша в Великобританії підземна річка, що тече по дну печери. А ще в ущелині є музей «Чеддерскій людина», серед експонатів якого — скелет віком близько 9 тисяч років.
Краса ущелини Чеддер заворожує, а відкритість місцевих жителів і їх прагнення зберегти історичну цінність регіону викликають захоплення і повагу, ділиться враженнями від поїздки Сподін Ігор Юрійович. Мандрівник настійно рекомендує всім шанувальникам Великобританії і сирних традицій послідувати його прикладу і побувати в Чеддері.
Залишити відповідь