Чорнобильська АЕС: у недоступних зонах зруйнованого реактора зросли реакції ядерного поділу
Упродовж кількох останніх днів у вітчизняних та закордонних ЗМІ поширюється інформація про зростання щільності нейтронного потоку на ЧАЕС-4. Так, за даними Інституту проблем безпеки АЕС, деякі датчики під об’єктом «Укриття» зафіксували зростання активності нейтронних потоків у окремій важкодосяжній ділянці. В той же час, Інститут проблем безпеки АЕС наголошує, що це зростання нейтронного потоку відбувається повільно.
Така інформація може викликати занепокоєння у пересічного читача, але треба мати на увазі, що «Укриття» — складний об’єкт, в ньому відбувається низка фізичних процесів, тому оцінювати ситуацію слід комплексно, беручи до уваги всі наявні аспекти. Перш за все, треба розуміти, що всі процеси під об’єктом «Укриття» відбуваються у підкритичному, тобто безпечному стані. Слід враховувати також ситуацію із місцем розташування датчиків нейтронів, специфіку вимірів тощо.
Об’єкт «Укриття» — потенційно небезпечний, адже під ним розміщено значну кількість ядерних та радіоактивних матеріалів. Проте він оснащений сучасною системою безперервного моніторингу, під якою перебувають і гама-випромінювання, і температурний режим, і щільність потоку нейтронів. Для кожного датчика встановлені межі безпечної експлуатації (враховуючи специфіку об’єкта, вони встановлені дуже консервативно). І ситуація із деяким зростанням щільності потоку нейтронів не є непередбачуваною та раптовою. Якщо брати до уваги дані цих датчиків у комплексі з іншими показниками то, враховуючи темпи зростання, можна говорити про те, що запас до встановлених меж дуже великий, а тому наразі жодних причин для хвилювання немає.
Причин для зростання активності цих нейтронних потоків може бути кілька. Так, зокрема, однією із них може бути зміна форми та складу паливомістких мас, які не є однорідними за вмістом та густиною.
На інтенсивність реакції впливає також взаємодія паливомістких мас із водою, про що також згадано у ЗМІ. Вода не є просто охолоджувачем, вона може бути як сповільнювачем нейтронів, так і поглиначем, що, в свою чергу, по-різному впливатиме на перебіг фізичних процесів.
В Україні є профільні дослідницькі організації, які зосереджують свою увагу на вивченні зазначеного питання, розробляють моделі та здійснюють ретельний аналіз. І результати їхніх розрахунків доволі чітко підтверджують фізичні феномени, які спричиняють дану ситуацію, тобто вона контрольована і не є надзвичайною.
Що стало причиною нагнітання проблеми — сказати важко, можливо йдеться лише про спробу отримання фінансування, адже лише у 20 числах квітня відбулось перше засідання асамблеї створеного у листопаді 2020 року Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ). Нам дуже дивно спостерігати активність і паніку деяких наукових установ та окремих науковців в Україні та за її межами щодо питання, про яке було відомо давно і яке не є критичним та потребує вирішення, але у плановому порядку.
Загалом, треба розуміти, що ядерні процеси, про які йде мова, триватимуть дуже довго і складно спрогнозувати, до якого саме часу відбуватиметься зростання щільності потоку нейтронів, а коли почнеться зворотній процес. Для підвищення реалістичності прогнозних оцінок слід відзначити на важливості забезпечення адекватності розрахункових моделей та достовірності вихідних даних, які використовуються науковцями. Це складне інженерне й наукове завдання, якому потрібно ще приділити багато уваги, часу та зусиль.
Залишити відповідь