У Шепетівці напівпаралізований чоловік пролежав під магазином щонайменше тиждень
На минулому тижні до редакції «День за днем» завітав житель міста Шепетівки та розповів неймовірну історію про літнього чоловіка, який лежить вже не один день під стінами магазину на вулиці Залізничній. Зі слів містянина, дідусь не безхатько, а жертва ситуації, що виникла в умовах карантину.
Виявляється, літній чоловік у період, коли ще не встигли призупинити міжміське транспортне сполучення в Україні, приїхав у Шепетівку з міста Дніпра. Звідси він мав намір дістатися в Старокостянтинів у монастир, де раніше проживав якийсь час. Але міжміський рух автобусного та залізничного транспорту зупинився, відтак літній чоловік лишився у Шепетівці. І як-то кажуть, без прихистку, грошей та їжі.
— Його підгодовували небайдужі шепетівчани. Приїжджала «швидка», поліція, але взяти його до себе відмовилися і медики, і правоохоронці. Тобто чоловік лишився сам на сам зі своєю проблемою під стінами того магазину, — продовжив у розповіді місцевий житель.
Звісно, редакція повідомила Шепетівський міський центр соціальних служб про ситуацію з дідусем. Але реально допомогти для літнього чоловіка змогли волонтери реабілітаційного центру християнської громади «Скинія», що у Полонному.
Допис про ситуацію дідуся свого часу у фейсбуці опублікувала Рита Савчук.
За інформацією пані Рити, літній чоловік родом з Хмельниччини, село за Кам’янець-Подільським:
«Йому 64 роки і за освітою він інженер-технолог, зараз на пенсії. Волонтери кажуть, що дідусь — адекватна, інтелігентна людина. Має дорослого сина від першої дружини, який періодично йому допомагав. Проживав Іван тривалий час у Дніпрі зі співмешканкою. Але недавно у нього стався інсульт, він лежав у реанімації, за лікування потрібно було заплатити гроші, яких у нього не було, а саме 25000 грн. Якісь люди все таки оплатили цю суму, але натомість забрали паспорт і тепер отримують його пенсію. Після перенесеного інсульту, дід Ваня став частково паралізованим і не працездатним, тому співмешканка його просто вигнала з дому. Тому, дідусь вирішив добиратися на свою малу батьківщину самотужки. За його словами, у рідному селі в нього були 2 тітки, але їх, можливо, вже немає в живих. Деякий час він жив при монастирі в Старокостянтинові. В Шепетівку йшов декілька днів, але в монастирі в Городищі його відмовилися прийняти. Поліція про нього знає, але забрати не може, бо він не злочинець, в лікарню він теж звертався, але показань до госпіталізації у нього немає, тому людина опинилася просто на вулиці. Дєд Ваня хотів повернутися назад у Старокостянтинів, в монастир, але, у зв’язку з карантином і обмеженим рухом транспорту, так і не поїхав туди».
Допис пані Рити у фейсбуці прочитав Сергій Войтюк. Цей чоловік домовився, аби дідуся на деякий час прийняв у себе реабілітаційний центр християнської громади «Скинія».
— Почувається він добре, але ще є страх заснути і не проснутися після ночей на вулиці в холоді. Дідусь пішов на поправку. З рідними поки що зв’язку немає, — повідомив Сергій Войтюк.
До речі, якщо в когось є бажання допомогти фінансово, матеріально посприяти відновленню стану дідуся Вані чи допомогти продуктами харчування то ось контактний телефон центру «Скинія» — (096) 261-07-11. Зателефонувавши, можна дізнатися і про стан дідуся, і про те, в який спосіб допомогти йому.
Це в Шепетівці?
Люди,ви хуже зверей…