Оленка волохата атакує Хмельниччину

Оленка волохата атакує Хмельниччину

Оленка волохата (лат. Epicometes hirta Poda.) — шкідник, суттєве зростання чисельності якого спостерігається останніми роками на території Хмельниччини. Збереження високого рівня шкодочинності оленки волохатої прогнозується і в поточному році. Про це інформує Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

Шкодочинність

Оленка волохата наносить шкоду досить широкій групі трав’янистих рослин і дерев: кульбаба, тюльпан, нарцис, ірис, шипшина, троянда, каштан, мигдаль, калина, бузок, абрикос, персик, черешня, вишня, слива, груша, яблуня, полуниця, виноград (бутони, зав’язь, молоді листочки), смородина (молоді листя, квітки), ріпак, гірчиця, льон, баштанні культури, горох (листя, сходи), соя, люцерна, колоски жита, пшениці, ячменю, волоть проса, кукурудзи, соняшник та ін.

Пошкодження плодових культур

В залежності від термінів цвітіння жуки мігрують з культури на культуру. Вони виїдають з квіток тичинки й маточку, обгризають пелюстки, частково можуть пошкоджувати і молоде листя.

Морфологічні особливості: імаго — жук 8,4–13,6 мм довжиною і 6–8 мм шириною. Забарвлення матово-чорне, надкрилля в білих плямах. Все тіло комахи, особливо нижня його сторона, покрите густими жовтувато-сірими волосками.

Личинка — товста, слабко С-подібно вигнута, покрита густими довгими волосками, білого кольору. Довжина дорослої особини близько 30 мм.

Оленка волохата (личинка)

Біологічні особливості: жуки зимують в ґрунті на глибині 15–40 см, виходять з місць зимівлі ранньою весною — переважно в першій половині квітня. Активний літ спостерігається в теплі та сонячні дні, початок масового льоту розпочинається зазвичай в період цвітіння кульбаби лікарської та продовжується до середини червня. Окремі жуки літають до кінця літа. В холодні дні, під час дощу і на ніч ховаються в ґрунт.

Оленка волохата атакує Хмельниччину

В червні спостерігається яйцекладка — жуки відкладають яйця в ґрунт під перегнивші рослинні рештки, часто в нори гризунів, на присадибних ділянках — в компостні ями, тощо. Кожна самка відкладає близько 15–20 яєць. Основна частина яєць концентруються на відстані 0–200 м від осередку їх поширення.

Через деякий час з яєць відроджуються личинки, період розвитку яких триває близько 2 місяців. Личинка живиться виключно рослинними залишками не пошкоджуючи коріння.

Заляльковування відбувається в кінці серпня — до середини вересня. Через 14–20 днів з’являються молоді жуки, які й залишаються зимувати в ґрунті до наступного року. За рік розвивається одне покоління шкідника.

За оцінками спеціалістів одним із факторів зростання чисельності шкідника є безпосередній вплив діяльності людини — збільшення площ неорних земель, засмічених бур’янами, зменшення загального рівня інтенсивності обробітку ґрунту. Ці фактори обумовлюють розширення харчової бази для жуків та сприяють збереженню запасу личинок.

Заходи захисту

В умовах приватного сектору на невеликих ділянках, для зменшення чисельності жуків, дієвим є їх струшування з дерев та подальше знищення. Вищу ефективність такого заходу можна забезпечити, якщо попередньо змочити дерева водою, що значно обмежить активність шкідника. Саме струшування варто проводити у вечірній час.

Жуків приваблює синій колір, тому актуальним та досить дієвим є використання пасток — різноманітних ємностей синього кольору, наповнених водою. Пастки виставляють під деревами, після відлову жуків їх виймають та знищують.

Для зменшення запасу личинок та для боротьби з іншими ґрунтоживучими шкідниками в ґрунті (дротяники, личинки хрущів), можна використовувати інсектициди типу Регент, Форс.

Оленка волохата атакує Хмельниччину

При високій чисельності жуків проводять хімічні обробки. При здійсненні цих заходів потрібно бути дуже обережними, оскільки масова поява шкідника збігається в часі з цвітінням більшості культур — в період медозбору. Обробки потрібно проводити до початку цвітіння культур: на плодових культурах — у фазу відокремлення бутонів — рожевий бутон, на ріпаку — наприкінці бутонізації. У будь-яких випадках слід застосовувати малотоксичні для бджіл інсектициди (препарати типу Каліпсо, Моспілан, Маврік) та обов’язково дотримуватися рекомендованих норм.

Захисні обробки проводять інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Суб’єкти господарювання повинні завчасно (не менш ніж за дві доби) сповіщати населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь про місця, строки і методи застосування пестицидів.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Читайте також:

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Кожен другий перевірений об’єкт водопостачання має порушення
В Україні планують обмежити використання фосфатів у миючих засобах
Нове меню із 160 рецептів запровадять із 1 вересня в українських школах
Хмельниччина може залишитися без буряків та соняшника
Якщо помітили завищення цін на пальне, повідомляйте у Держпродспоживслужбу
Як зменшити кількість нітратів в овочах

Читайте у цій рубриці



Лісівники Хмельниччини першими в галузі впро­ваджують міжнародний стандарт PEFC
На Хмельниччині найбільше вакансій у легкій промисловості
Майже 63% вакансій наданих в службу зайнятості — робітничі професії
Чи дотримуються на Хмельниччині права людини
Двоє блогерів Хмельниччини після візиту до податкової зареєстрували свою підприємницьку діяльність