Алла Бунечко: «А район мусить бути Шепетівський»

Алла Бунечко: «А район мусить бути Шепетівський»

Уже п’ять років поспіль ми з вами є учасниками реформи децентралізації. У межах децентралізації відбувається і реформування адміністративно-територіального устрою. До Парламенту має потрапити відповідний закон, над яким працює уряд спільно з народними депутатами, експертами та представниками місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день до обговорення представлено чотири проектних варіанти адміністративно-територіального устрою Хмельницької області (decentralization.gov.ua) Усі проектні варіанти з центром у місті Шепетівці. І це не дивно, адже Шепетівка — найбільше місто північної Хмельниччини, більше того, його географічне розташування ідеальне для створення адміністративного центру. Однак, сьогодні ми спостерігаємо, як заради політичних та особистих амбіцій повністю відкидаються основні принципи розбудови укрупненого району.

Так, Славутська РДА, засвідчила про готовність стати центром нового району, зважаючи на (цитую) «історичні, економічні та соціальні передумови». Адмін верхівці району, напевно, абсолютно не цікаво, як будуть добиратися мешканці півдня Полонщини, Ізяславщини чи Білогірщини до центру. Напевно, абсолютно невідомі такі поняття, як геополітика та суспільне благо, економічні ресурси та світові тренди.

Стосовно історичних передумов

Сьогодні ми живемо у межах Української Радянської Соціалістичної Республіки зразка 1954 року, коли до України увійшов Крим. Від початку створення УРСР 1919 року адміністративно-територіальний устрій змінювався не раз і носив здебільшого політичний характер.

Зі встановленням більшовицької влади активно почали створюватися сільські ради. Сільради створювалися навіть у найменших селах і на початок 1920 року їх кількість досягла 15 000!

«Два українці — три гетьмани». Очевидно, цим гаслом керувалися більшовики, щоб завоювати прихильність широких мас. І вони це зробили. Звісно, використовуючи й інші методи. Україна, як суверенна держава зникла з історичного простору, а подальшу історію світлого майбутнього у складі СРСР ми знаємо.

Не буду перераховувати всі адміністративно-територіальні зміни, які відбувалися впродовж майже століття, а це заміна округ на області, скасування повітів, губерній та волостей, але зазначу, що з часом сільради скорочувалися, адміністративні одиниці укрупнялися та змінювалися.

Адміністративно-територіальний устрій Української СРР у 1923 році складався із 9 губерній. Одна з них, на території якої ми зараз живемо, називалася Волинською. До Волинської губернії входили: Житомирська, Коростенська, Шепетівська округи.

У 1925 році в УРСР з ліквідацією губерній найвищою адміністративно-територіальною одиницею стала округа.

Прийнята у 1925 році система устрою була для тогочасної України майже оптимальною. Компактні за територією округи, переважна більшість яких виявилася економічно досить самодостатньою, пройшли перевірку життям.

Станом на 1 січня 1926 року Шепетівська округа ділилася на 13 районів: Антонінський, Базалійський, Ганнопільський, Грицівський, Ізяславський, Красилівський, Ляховецький, Плужанський, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Судилківський та Теофіпольський

Станом на 1926 рік в окрузі мешкало 659,4 тис. людей.

У 1929 році у складі Української СРР була 41 округа, у т.ч. Шепетівська, з адміністративним центром у Шепетівці.

Окружна система проіснувала до 1930 року і була скасована. Натомість було впроваджено пряме адміністрування районів. Така адмінреформа виявилася неефективною, життя дуже швидко показало недієвість районів як найвищої ланки адміністративного поділу. Тому уже у 1932 було створено 5 областей (Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську, Одеську).

У 1935 році, у квітні, знову була створена Шепетівська округа, як прикордонна округа Вінницької області. Вона поділялася на 9 районів: Антонінський, Берездівський, Грицівський, Ізяславський, Ляховецький, Плужнянський, Полонський, Славутський та Теофіпольський райони. У 1937 році округу скасували через новостворену Кам’янець-Подільську область, куди й відійшли її райони.

Таким чином, які саме історичні передумови має на увазі Славутська РДА не відомо, адже, з часів Київської Русі Славута жодного разу не була центром адмін округу.

Повертаючись до терміну «геополітика», який був введений Рудольфом Челленом ще у 1899 році, зазначу, що адмін одиниця не може існувати поза географією, навіть через усі побажання політикуму.

Приклади дуже наочні: Кам’янець-Подільський не міг бути обласним центром, бо він занадто віддалений від північних районів області. Харків — не біг бути столицею України не тільки через політичні, історичні, семантичні передумови, а й через його географію.

Стосовно економічних передумов

Що робить місто потужним? Люди, кошти, підприємницький хист.

Згідно з інформацією мінстату 2019 року населення Славути — 35,4. Населення Шепетівки — 41,5.

Власні надходження до бюджету Шепетівки складають 201,6 млн грн, тоді як власні надходження до бюджету Славути — 161,8 млн.

Таким чином, громада Шепетівки за 2019 рік заробила на 40 млн більше, ніж громада Славути!

А розмір бюджету — це найважливіший економічний показник діяльності міста!

Більше того, площа самого міста Шепетівки рівно у два рази більша площі міста Славути.

А тепер прошу відкрити карту Хмельницької області. Навіть без підрахунку видно, що логістика з Шепетівки до будь-якого міста укрупненого району краща, ніж зі Славути.

Стосовно виробництва

У Славуті воно веселіше, у всіх на слуху, так би мовити, ближче до людей.

Так, у Славуті виробляють пісуари «Снайпер», а в Шепетівці — реактивні системи залпового вогню «Верба», у Славуті — пиво, у Шепетівці установки для дезінфекції персоналу медичних закладів, у Славуті варять бетон, у Шепетівці — цукор.

Однак не на цьому хотілося б зробити акцент. А все ж таки на креативному класі будь-якої спільноти — підприємцях.

За даними Державної служби статистики у Шепетівці їх понад 2000! У Славуті — їх біля 1500. Ці числа дуже вагомі, адже говорять про те, як громада може самостійно виживати та господарювати незалежно від влади, як місцевого так і державного рівнів. Особливо це важливо у часи боротьби з пандемією, коли держава залишила свої регіони сам на сам з проблемами і потрібно покладатися лише на себе.

Стосовно соціальних передумов

У Шепетівці 10 навчальних закладів. Шепетівський ліцей входить у десятку найкращих навчальних закладів області, а школярі підтверджують свої знання не тільки в Україні, але й у всьому світі. Учень шепетівської школи-гімназії Євтушок Владислав став призером міжнародної олімпіади з біології в Угорщині.

Минулого року троє випускників Хмельниччини здали ЗНО на 200 балів, один з них — шепетівчанин Віктор Цвіль. То ж освіта Шепетівки традиційно на одній з найкращих позицій в області.

Шепетівка, як і Славута, увійшла у медичну реформу у 2018 році. Але шановні сусіди замовчують, що Шепетівський центр ПМСД з розгалуженою мережею амбулаторій став центром передового досвіду завдяки участі в проекті USAID UKAID, а таких центрів лише 15 на всю Україну!

Шепетівська ЦРЛ увійшла в перелік опорних закладів охорони здоров’я та визначена лікарнею першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Більше того, Шепетівська міська рада уже придбала сучасний апарат штучної вентиляції легенів, а ще на один зібрала кошти свідома, небайдужа громада міста Шепетівки.

Кінотеатр, сучасний басейн, міський парк, де справно функціонують усі дитячі каруселі, включаючи «чортове колесо», їх не вирізали на металолом, як в деяких містечках.

Залізничний вокзал є одним з найбільших транспортних вузлів Південно-Західної залізниці. Швидке сполучення як із столицею Київ, так і з туристичним улюбленцем українців Львовом — без проблем. А також — Харків, Дніпро, Івано-Франківськ, Ужгород, Одеса, Чернівці…

Досить безглуздо писати листи стосовно зупинки потяга на станції Славута, пани з РДА не розуміють, що таке «пасажиропотік». І в Славуті він елементарно відсутній.

Можна багато ще говорити і багато чим мірятися, але не на цьому потрібно робити акценти.

Хіба роль Кам’янець-Подільського применшилася від того, що він не є регіональним центром? Чи хіба Харків з його велосипедними доріжками, чудовими парками, розважальними центрами гірше розвивається через те, що він уже не столиця?

Дуже люблю Славуту і Славутчину, бо це моя маленька батьківщина.

І ще дуже люблю квіти і клумби, милуюся ними, коли відвідую сусідів. Попри це, цього замало, щоб стати адміністративним центром Північного регіону. Бо квіти і навіть тротуари не можуть стати вирішальними під час створення адміністративної одиниці.

В першу чергу, ми маємо думати про людей, про їх зручність.

Ми маємо думати про містобудування, адже видно неозброєним оком, що Шепетівка забудовувалась, як місто, за всіма принципами. Славута — хаотично.

Ми маємо думати про перспективи. А перспективи — це розвиток регіону в цілому, коли один сусід підтримує іншого, коли спільно виробляють один туристичний продукт. Бо не потрібно бути економічно грамотним, щоб зрозуміти, що Славута, чи Шепетівка, чи Полонне одноосібно не можуть бути конкурентоспроможними. Ми усі, по великому рахунку, малі.

Дуже шкода, що Славутська РДА розтрачує свої сили на шум, пил замість того, щоб вибудовувати спільну стратегію розвитку Північного регіону Хмельниччини у складі Шепетівського району.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


4 коментарі до статті «Алла Бунечко: «А район мусить бути Шепетівський»»

  1. Люк коментує:

    І до Нетішина теж краща логістика ніж зі Славути?

  2. В коментує:

    За розмірами бюджету Ізяславський район залишив далеко позаду Шепетівський. Бюджет Шепетівщини-2019 порівняно з бюджетом-2018 пішов “у мінус”. Чомусь про це в статті не говориться.
    Зрештою, цікаво яким це поїздом можна з Шепетівки доїхати у Чернівці?

  3. Ірина коментує:

    Скільки можна носитися з Славутою, процвітання та розвитку,але район має бути Шепетівський,яким мають керувати чесні,професійні господарники.На першому плані в яких питання розвитку району, покращення життя всіх громадян,а не задоволення власних потреб та амбіцій

  4. Tim коментує:

    Потрібно щоб був Шепетівський район, треба подумати про пенсіонерів, яким у Славуту добиратись не буде чим,до того ж у Шепетівці все є, аграрні підприємства, військова частина по ремонту техніки, технікуми, ПТУ, медичний коледж, гарна транспортна та залізнична розв’язка, магазини та інфраструктура, а також славнозвісний “Базар”. Тому правильно було б залишити саме Шепетівський район!


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



На Хмельниччині 88-річний пенсіонер повідомив у поліцію, що вбив свою доньку
Депутати Шепетівської ТГ щомісяця проводитимуть прийом громадян
У Нетішині поліцію очолив майор
Сайт Шепетівської міської ради обійдеться громаді в 100 тисяч гривень
На сесії Шепетівської райради розглянули бюджет у мільйон гривень та питання про передачу майна
У Шепетівському районі можна придбати ялинку у горщику

Читайте у цій рубриці



Перший тиждень весни в Хмельницькій області очікується прохолодним
На Хмельниччині стартував перший етап соціального проєкту «#школа без булінгу»
На території військового закладу силовики знешкодили «злочинців»
Греко-Католицька Церква надала в безкоштовне користування кисневі концентратори: один із них — Шепетівці
На Хмельниччині селяни організували рекордний потяг із 45 санчат
У Хмельницькій області перевірять, чи ефективно використовується комунальне майно