У Шепетівці проходить виставка «Хмельниччина в роки Другої світової війни»

У музеї Миколи Островського проходить виставка «Хмельниччина в роки Другої світової війни». На експонатах — факти та фото, які розповідають, про події 1941–1944 років, у тому числі, на Шепетівщині.

— Наш район нацисти захопили 4 липня 1941, — розповідає Лідія Юхимович, науковий співробітник музею. — На окремих стендах фото, пов’язані з подіями на Шепетівщині. Зокрема, з 1 до 9 липня гітлерівські війська здолали опір радянських військ у Шепетівському, Ізяславському, Старокостянтинівському, Проскурівському укріпрайонах (УРах. — Авт.) першої смуги та Новоград-Волинському УРі другої смуги. До 18 липня 1941 року Хмельницька (тоді Кам’янець-Подільська) область була повністю окупована гітлерівськими загарбниками.

Прикметно, що у сусідніх областях також проводять різні заходи, що пов’язані з подіями Другої світової війни. Наприклад, у Вінниці на замовлення обласного краєзнавчого музею створили масштабний 3D-макет відомої ставки Гитлера: https://vokrugsveta.ua/sights/u-muzeyi-pam-yati-zhertv-natsizmu-bilya-vinnitsi-vidtvorili-stavku-vervolf-15-03-2019.

Окупована територія області була поділена ворогом на 9 округів (гебітів), які входили до складу генеральної округи «Волинь-Поділля» — Антонінська, Дунаєвецька, Заславська, Кам’янець-Подільська, Летичівська, Проскурвівська, Старокостянтинівська, Шепетівська та Ярмолинецька.

У Шепетівці було створено два табори для військовополонених. У цих таборах нацисти утримували 20–30 тисяч осіб.

Загалом у створених на територіях області таборах від рук нацистів загинуло понад 255 тисяч військовополонених.

Перші кроки до налагодження життя населення області розпочалися з початку окупації. Відкривалися церковні споруди, що за радянської влади перетворили у складські приміщення, клуби, конюшні. Масово люди святкували релігійні свята. Відновили службу монастирі, у тому числі, відкрився Городищенський жіночий монастир. До речі, відзначалися тільки офіційні церковні свята. За самовільну релігійну відправу чи відвідування церкви під час робочих днів накладалися грошові штрафи та арешти. Так, Шепетівський гебітскомісар порушників карав штрафом у розмірі 1 тис. крб або тюремним ув’язненням терміном до 6 тижнів.

На території колишньої Кам’янець-Подільської області органи поліції та служби безпеки (СД) розпочали роботу навесні 1942 року. Було створено три окружні відділи СД, штаб квартири яких дислокувалися у містах Кам’янці-Подільському, Старокостянтинові та Шепетівці. Працівники поліції брали участь у каральних акціях проти цивільного населення. У січні 1943 року особовий склад Шепетівської, Судилківської, Пліщинської, Полянської та Славутської поліції чисельністю 300 осіб та каральний загін СС (300 осіб) розстріляли за зв’язок із партизанами населення сіл Вульки (35 сімей і спалено 35 будинків) та Гребінки (30 сімей та 30 будинків спалено).

Звільнення області розпочалося у ході успішного проведення військами 1-го Українського фронту Житомирсько-Бердичівської наступальної операції (24 грудня 1943 року — 14 січня 1944 року).

10 лютого війська 60-ї армії вийшли на підступи до Шепетівки. Зробивши обхідний маневр з півдня, 4-й танковий корпус відрізав противнику шлях відступу. Оточений ворожий гарнізон, який складався із частин 291-ї піхотної дивізії, було ліквідовано. 11 лютого радянські війська оволоділи Шепетівкою.

Після звільнення Кам’янець-Подільська область включилась у відбудову промислових підприємств. Наприкінці квітня 1944 року запрацював Шепетівський чавуноливарний завод, на повну потужність почала працювати хлібопекарня та маслозавод. Вагоноремонтний пункт ст. Шепетівка понадпланово дав десятки відремонтованих вагонів.

— Усі, хто цікавиться подіями Другої світової війни, можуть відвідати виставку, допоки вона перебуває в нашому музеї, — розповіла Лідія Юхимович.

Поділитися посиланням: