На Хмельниччині селян дістало бездоріжжя
Ями на дорогах — це проблема не однієї громади, а всеукраїнська. Не очікуючи коштів на капітальні ремонти, люди беруться за латання ям самотужки. Як приклад, у кількох селах Грицівської територіальної громади, що на Хмельниччині, людям увірвався терпець і вони взялися за ломи та лопати…
Жителі сіл Микулина, Сасанівки, Малої Шкарівки, Крачанівки і Москвитянівки вчинили справжній подвиг — самостійно відремонтували дороги.
— Тут не можна було проїхати машиною. От і вирішили самі хлопці, що треба щось робити, — розповідає житель Микулина Петро Гуменний, їдучи дорогою, яку власноруч ремонтували усім селом.
Для латання ям микулинці використовували цеглу, плитку і бетон. Із розвалин колишнього колгоспу селяни взяли цеглу і засипали нею вибоїни.
— Все село працювало, цеглу довбали, мучкою і щебенем затирали, — описує процес інший селянин Володимир.
На тракторах і підводах, з лопатами і ломами чоловіки взялися засипати ями, аби хоч трохи зробити комфортнішою для руху транспорту сільську дорогу.
Невдовзі жителі сусідніх населених пунктів також полатали шляхи у своїх селах подібним чином.
— От і виникла така здорова конкуренція між селянами — як це: Микулин може, а Сасанівка не може? І вже наступного тижня сасанівецькі чоловіки зібралися, мовляв, у нас що, немає ямів на дорогах чи мучки, аби їх засипати? — каже активіст Костянтин Питячин.
Найгірший відрізок дороги був у центрі села Сасанівки, а «технологію» ремонту запозичали у сусідів.
— Чоловік 20 нас було. Хто чим — кіньми, тракторами, машинами з причепами, — звозили биті плити, цеглу, мучку, — розповідає сасанівець Віктор Андріюк, перевіряючи, чи тримається ремонт.
Після ревізії чоловік каже, що подекуди ями утворилися знову. Тож невдовзі з хлопцями збиратимуться також.
Далі естафету перейняли жителі Малої Шкарівки. Але технологію селянам довелося вже змінити, позаяк не мають розвалин колгоспу чи щось подібне. Використали для латання відходи з котельні — шлак.
Житель Малої Шкарівки Микола Тимощук каже, що відколи утворилася ОТГ, дороги в його селі жодного разу не ремонтували. Чоловік навіть звертався до чиновників із цього приводу:
— У Грицеві (ОТГ — Авт.) нам говорять, що дороги належать до Полонської громади, а в Полонській громаді кажуть, що наші дороги відносяться до Грицівської, бо перейшли (дороги — Авт.) разом із громадою.
Усі власноруч відремонтовані дороги в зазначених селах — місцевого значення. Їхнє утримання «на плечах» Хмельницької обласної адміністрації. Натомість, заступник голови Грицівської окремої територіальної громади Юрій Семенюк каже, що не отримували кошти від ОДА на ремонт цих шляхів.
— Дороги, що ремонтувалися нашими жителями, це — дороги місцевого значення. Тому ми, як орган місцевого самоврядування, по законодавству не маємо права направляти туди кошти і, відповідно, обслуговувати їх, — прокоментував Юрій Семенюк.
А тим часом, поки посадовці вирішують, як відремонтувати дороги і де взяти на це кошти, селяни самоорганізувалися і полатали дороги, як вміли і чим змогли.
Нагадаємо, поки в селах Судилкові, Городищі та Серединцях Судилківської ОТГ, що на Хмельниччині, облаштовують дорожнє покриття за державні кошти, в іншому селі громади — Красносілці, за благоустрій центральної дороги мешканці взялися самотужки.
Детальніше у сюжеті UA:Перший
Цитата: “Із розвалин колишнього колгоспу селяни взяли цеглу …”.
Вообще то, они брали её из развалин Украины. Была такая страна когда то…
Взагалі то – з розвалін радянського союзу. Була колись така держава. В минулому, і сподіваюсь там і залишиться. А Україна є, і сподіваюсь так і буде в майбутньому.