Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР зобразив бій на станції Крути

Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР зобразив бій на станції Крути

29 січня 1918 року, біля станції Крути, відбувся бій між підрозділами Української Центральної Ради та більшовицькими військами. Проти однієї тисячі українських старшин та юнкерів, студентів та гімназистів виступило близько шести тисяч більшовицьких вояків (у бою брало участь до 3 тис. осіб).

Бій почався зранку і тривав до пізнього вечора. Згодом українські підрозділи, підбираючи вбитих і поранених, змушені були відступати потягом до Києва. Під час відступу 27 студентів потрапили у полон до більшовиків. Перед стратою їх дуже сильно катували. А в останні хвилини життя гімназист Пипський почав співати гімн «Ще не вмерла Україна». Його підтримали інші студенти.

Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР зобразив бій на станції Крути

Схема бою бід Крутами

Більшовики заборонили ховати оборонців Крут. Попри цю заборону тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі села Печі. 19 березня 1918 року їхні тіла перепоховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Бій під Крутами мав вагоме історичне значення. Завдяки українським юнкерам, гімназистам і студентам наступ більшовиків було затримано на декілька днів, чим дозволив урядові УНР добитися визнання України на міжнародній арені.

Миті бою під Крутами зобразив на своїй картині художник Леонід Перфецький, якому в цьому році виповнилося б 120 років. Саме її часто використовують вчителі шкіл на уроках патріотизму присвячених пам’яті Героїв Крут. Картина «Крути», яка створена за допомогою акварелі, належить до найтрагічніших його творів.

Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР зобразив бій на станції Крути

Леонід Перфецький

Автор картини народився 23 лютого 1901 року в селі Ладижинка на Уманщині. Батьки походили із Галичини. Згодом, наприкінці ХІХ ст., вони переїхали на Наддніпрянщину. Леонід спочатку навчається в школі у місті Орел, згодом у Московському університеті. Під час Першої світової війни здобуває освіту в школі прапорщиків у Петергофі. З початком Української революції майбутній художник-баталіст повернувся до України та вступає в лави української армії. Був командиром кінної сотні 8-го пішого Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Улітку 1919 року сотник Перфецький приймав участь в оборонних боях з більшовиками за Вапнярку і Жмеринку. Згодом учасник Зимового Походу. Восени 1920 року брав участь у польсько-радянській війні. Після укладання Ризького договору Леоніда Перфецького разом з іншими українськими військовими інтернувала Польща.

В Польщі чоловік вступає до Академії мистецтв у Кракові, де навчався з 1921 по 1925 рік.

З 1925 по 1941 роки Леонід проживав в Парижі. У 1941-му році художник їде до Німеччини. Через рік його запрошують до Львова в якості ілюстратора для щомісячника «Наші Дні». У 1943 році Леонід Перфецький із друзями створив школу під назвою «Вищі Образотворчі Студії», в якій працював викладачем малюнку. До речі, історію мистецтва в цій школі викладав митрополит Андрей Шептицький.

Наприкінці березня 1944 року чоловік переїжджає до лемківського села Лабова. Тут він перебував до серпня, а потім їде до Західної Європи.

У тому ж 1944-му Леонід був художником-кореспондентом дивізії «Галичина». В цей час він створює збірку графічних малюнків «Українська дивізія».

Після поразки нацистської Німеччини, Леонід Перфецький потрапляє до таборів переміщених осіб у Зальцбурзі. У 1954 році митець переїхав до Канади у місто Монреаль. Тут він займався релігійним малярством. Помер 25 жовтня 1977 року. Похований у Монреалі.

Провідним жанром Леоніда Перфецького був батальний живопис. Більшість своїх творів чоловік присвятив подіям Української революції 1917–1921 рр. Найбільш відомі його праці — «Українізація Чорноморського флоту», «Взяття Арсеналу в Києві», «Бій під Крутами», «Чотирикутник смерті», «Епідемія тифу», зимові походи. В них художник намагався докладно зобразити уніформу, відзнаки, зброю, настрій і дух тієї епохи.

Загалом Леонід Перфецький створив більше ста картин. Вони мають велику цінність як мистецьку, так і історичну.

Нагадаємо, що на станції Кривин свого часу відбувся власний бій, як під Крутами.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Тіло загиблого офіцера з Шепетівщини 2 роки було на окупованих територіях: на сайті Президента зареєстрували петицію
У перервах між боями малює картини: історія танкіста із сусідньої з Хмельниччиною області
Війна стосується кожного: історія офіцера із Хмельниччини
У Хмельницькому експонуються картини шепетівського художника
«Була мить, коли я подумав, що для мене ця війна вже закінчилась»: історія офіцера з Хмельниччини
На Хмельниччині відправили за ґрати офіцера запасу

Читайте у цій рубриці



«Земля три дні ворушилась… А потім все стихло»: спогади про закатованих у Шепетівці
На Хмельниччині після пожежі відкрився давній стінопис
На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
Історія орденів і медалей в Україні: від княжих часів до незалежності
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
FacebookTelegramViberWhatsAppX