У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

4 липня 1941 року після одноденних боїв, місто Шепетівку було окуповано німецькими військами. З цього часу місто стало центром Шепетівського гебітскомісаріату, до якого увійшли Шепетівський, Полонський, Берездівський та Славутський райони. Одночасно із знищенням мирного населення нацисти чинили розправу над військовополоненими. У Шепетівці було створено два табори для радянських військовополонених.

У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

Військовополонених шепетівського табору вербували для формування козачих підрозділів. 6 серпня 1942 року козачі школи, які були сформовані в славутському таборі для військовополонених, перевели у Шепетівку, в спеціально облаштовані для них казарми. В цей час в Україні почалася робота по формуванню козачих частин. Ось її приблизна схема: козаки, які попали в полон, концентрувалися в славутському таборі, з якого, після відповідної перевірки направлялися у резервні козачі частини (Миколаїв та Кам’янець-Подільський), а звідти — у військові частини, які формувалися в Шепетівці.

У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

Так, у серпні 1942 року був сформований 2-й Донський полк (8 сотень). Пізніше його перейменували у 570-й козачий батальйон. Також в цей час були створені 4-й Кубанський полк (командир, колишній лейтенант РСЧА, осавул Назиков), 5-й Кубанський полк (командир, колишній майор РСЧА, Нікітін), 6 Зведений козачий полк (800 чол.), 7-й Зведений козачий полк(1000 чол.), 8-й Зведений козачий полк (командир, колишній капітан РСЧА, осавул Андрєєв, 1100 чол.). У вересні-листопаді 1942 року був сформований 9-й Донський ім. генерала Бакланова полк (1000 чол.). Цей підрозділ у серпні-вересні 1944 року приймав участь у придушенні Варшавського повстання. В грудні 1942 року було сформовано 10-й Донський полк (командир, колишній військовий технік РСЧА, осавул Григорій Нехаєв), 11-й Кубанський полк, 12-й Зведений козачий полк (800 чол.), 14-й Зведений козачий полк (командир осавул Філіпов, 500 чол.). Весною 1943 року було сформовано 69-й козачий ескадрон (командир, німецький майор, Вітман), який діяв проти партизан, пізніше приймав участь у придушенні Варшавського повстання. Вищенаведені козачі підрозділи займалися охороною стратегічних об’єктів: залізниць, мостів, залізничних станцій, а також залучалися до каральних акцій по знищенню партизанів.

У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

Козачі підрозділи займалися охороною стратегічних об’єктів: залізниць, мостів, залізничних станцій, а також залучалися до каральних акцій зі знищення партизанів.

У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

Про умови формування козачих частин в Шепетівці та інших містах України розповів партизанам командир «Особливого козачого загону», колишній командир 5-го гвардійського мінометного полку Пєшков. Зокрема він стверджував, що завербувався в козачу частину для того, щоб потім при першій можливості перейти на сторону партизан. Пєшков також відмічав, що більшість козаків не вірили в перемогу німецької армії і при першій зручній можливості хотіли піти зі зброєю у ліс.

У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

Надійною опорою німців у козачих загонах були колишні офіцери царської армії, а також козаки старшого віку, які в минулому були репресовані радянською владою. Відповідно до показань Пєшкова, козаки були обмундировані хто в чому. Загін складався з 5 сотень, кожна з яких складалася із 3 взводів по 3 відділення в кожному. Особовий склад був підібраний в основному з антирадянсько-налаштованих осіб і мали вік 35–40 років. Основною проблемою загону був голод та нестача продовольства. На перших порах від голоду померло 20 чоловік. 10 жовтня 1942 року загін отримав трьохлінійки та 30 набоїв на чоловіка. В цей час їх перекинули на охорону станції на лінії Брест-Гомель. Крім того, загін часто залучався для проведення каральних акцій проти місцевого населення. Так було спалено живими всіх жителів села Селютічи у Білорусії.

У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту

У вересні 1943 року до партизанів одного з білоруських загонів перейшов начальник штабу 10-го Донського полку Н. П. Долгов. На допиті він розповів про настрої людей під час формування козачих загонів в шепетівському таборі:

«З перших днів я побачив, що більшість командного складу завербувалися в загін з метою перейти в партизанські загони… В січні 1943 року з шепетівського табору пішли в ліс 35 козаків. Майже у повному складі пішов у ліс курс козачої школи на чолі з капітаном Д. Т. Фурсовим. На сторону партизан перейшло 69 чоловік, прихопивши з собою начальника школи та командира ескадрона».

Пізніше Фурсов був командиром відділення партизанського загону, потім диверсійної групи. Продовжив службу в Червоній Армії, був нагороджений орденами і медалями. Після закінчення війни його заарештували та засудили на 8 років.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


2 коментарі до статті «У Шепетівці в період окупації діяли козачі частини у складі Вермахту»

  1. В коментує:

    З року в рік одне і те ж. Про цих козаків уже писалося тисячу разів.

  2. С коментує:

    Хто писав, де писав, коли писав?)))


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



У Шепетівці оштрафували чоловіка, який торгував квашеними яблуками
Шепетівчанин завдав шкоди довкіллю на 3 мільйони гривень
В Україні створюють інформаційну систему щодо військовополонених
У центрі Шепетівки сталася аварія за участі поліцейської автівки
У Шепетівку на щиті повертається старший стрілець-оператор
У житті молодого загиблого шепетівчанина було тільки дитинство та війна

Читайте у цій рубриці



На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
Історія орденів і медалей в Україні: від княжих часів до незалежності
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
У селищі на Хмельниччині телефон з’явився раніше, ніж у російського імператора
На Хмельниччині досліджують колишній маєток відомого містика, алхіміка та ілюміната
FacebookTelegramViberWhatsAppX