Коли для українців насправді розпочалася Друга світова війна

«Двадцать второго июня, ровно в четыре часа, Киев бомбили, нам объявили, что началася война», — такі рядки містить Радянська пісня часів війни. Суть цього міфу — війна для українського народу розпочалася від моменту агресії Третього Райху проти СРСР 22 червня 1941 року.

Небачена за масштабами жертв війна прийшла в Україну не 22 червня 1941 року, як вчить радянська пропаганда. І навіть — не 1 вересня 1939 року, коли почалась Друга світова війна для всього людства, втому числі, на жаль, і для України — а дещо раніше. Війна з багатьма мільйонами жертв розпочалась, на початку 1939 року, на самому західному рубежі нашої держави — на Закарпатті.

Після Мюнхенського договору (30 вересня 1938 року) складне міжнародне становище Чехословаччини і зростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Карпатській Україні статус автономної республіки. Отже 8 жовтня 1938 року було утворено перший автономний уряд на чолі з Андрієм Бродієм (затверджений центральною владою 11 жовтня 1938 року). А 22 жовтня 1938 року парламент у Празі ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехословаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців.

А вже 27 жовтня 1939 року Андрія Бродія, який намагався проводити проугорську політику, було усунуто з посади голови уряду і прем’єр-міністром Карпатської України обрано Авґустина Волошина. Однак, за рішенням Віденського арбітражу 1938 року значна частина Карпатської України (Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти) з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове були приєднані до Угорщини. За цих умов столицю Карпатської України було вирішено перенести до Хусту.

Агітаційний плакат, що закликає вступати в Карпатську Січ, 1939 рік

Одночасно, для захисту від передбачуваної угорської агресії було створено збройні сили Карпатської України — «Карпатська Січ», велику допомогу в створенні якої надала Організація Українських Націоналістів. У той же час, уряд Августина Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, організовувалась державна адміністрація.

І вже 12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (бл. 94 %) здобули кандидати Українського Національного Об’єднання.

Тим часом, в ніч з 13 на 14 березня хортистська Угорщина, за підтримкою гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами противника по лінії Ужгород-Мукачеве-Берегове-Севлюш.

Отже, саме 14 березня 1939 року — і є тим днем, коли розпочалась війна на українських теренах, коли почали гинути українці за власну свободу і незалежність своєї держави.

Вже після цього 23 серпня 1939 року в Москві був підписаний Пакт Молотова-Ріббентропа разом з таємним додатковим протоколом, відповідно до якого «у випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять у склад Польської держави, границя сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну».

Відтак, участь українців у Другій світовій війні не обмежувалася періодом протистояння між СРСР і Німеччиною в 1941–1945 років. Друга світова війна від самого початку відбувалася на території України. У складі польської армії українці воювали проти Німеччини з перших годин війни 1 вересня 1939 року. Від 17 вересня українці також воювали на боці СРСР проти поляків, а перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини вже у вересні 1939 року.

Берестя 22 вересня 1939 року відбувся спільний парад СРСР і Німеччини. Комбриг Семен Кривошеїн і генерал Гейнц Гудеріан стоять на трибуні перед флагштоком з німецьким прапором, а по вулиці перед ними йде спочатку німецька, а потім радянська військова техніка

Вже у перший день війни німецька авіація бомбила Львів, упродовж першої половини вересня — Луцьк, Станіславів (Івано-Франківськ), Тернопіль, Дрогобич, Сарни, Яворів, Стрий та інші міста.

Серед мільйона польських військових, 106–112 тисяч (за деякими оцінками, до 120 тисяч) були українцями. У боях у вересні 1939 року загинуло близько 8 тисяч українців-громадян Польщі.

Від 17 вересня 1939 року у конфлікт вступила Червона армія. Після вторгнення радянських військ на територію Польщі українці брали участь у бойових діях і на боці Польщі, і на боці СРСР.

Після Вересневої кампанії у німецькому полоні опинилося близько 60 тисяч українців, до радянського полону потрапило понад 20 тисяч.

Також кілька сотень українців вступило у війну у складі Вермахту, в рамках формування ВВН («військові відділи націоналістів»).

Пізніше українців-громадян Румунії, Словаччини та Угорщини мобілізували до армій цих країн.

У лавах Червоної армії українці брали участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років. Зокрема, на боці СРСР воювали 44-та та 70-та стрілецькі дивізії, які комплектувалися в Україні. Перша з них потрапила в котел у битві під Суомуссалмі 7 грудня 1939 — 8 січня 1940 років. 44-та дивізія майже вся загинула — втрата близько 17,5 тисяч осіб перевищила 70 % особового складу. Майже 1 200 бійців потрапили в полон. Кількість загиблих українців у радянсько-фінській війні оцінюють щонайменше в 27 тисяч осіб (за деякими даними — 40 тисяч).

Розбита колона радянської 44-ї стрілецької дивізії, яку перекинули у фінські сніги з України (Суомуссалмі, грудень 1939 року)

Перші українські підрозділи, що воювали на боці Фінляндії, сформували на початку 1940 року. Добровольці здебільшого набиралися з числа радянських військовополонених. Одним із найвідоміших командирів українських добровольців був холодноярівець і письменник Юрій Горліс-Горський.

Трагедією українського народу була відсутність власної держави, а отже, його розподіл між усіма воюючими сторонами у цьому конфлікті. На момент початку німецької агресії проти СРСР українці вже більше двох років перебували у вирі великої війни.

Поділитися посиланням: