Як «Комсомольська правда» у 1986-му писала про аварію на Чорнобильській АЕС

Як «Комсомольська правда» у 1986-му писала про аварію на Чорнобильській АЕС

26 квітня 1986 року на Чорнобильській радянській атомній електростанції ім. В. І. Леніна відбулася катастрофа світового масштабу, наслідки якої світ відчуває до сьогодні. Внаслідок неконтрольованого збою системи роботи реактору відбувся вибух, що спричинив викид радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Аварія сталася під час проведення планового експерименту по виробленню турбінами залишкової енергії для живлення насосів охолодження до моменту включення аварійного джерела живлення.

Вибух

Тієї ночі сталося два вибухи. На 36-й секунді після початку випробування зростаюча потужність реактора вийшла з-під контролю, а температура пального миттєво зросла, що сприяло виділенню газів. Стався потужний вибух, який зірвав з кріплень захисну плиту (вагою 1200 тонн) , що накривала 4-й енергоблок. Другий вибух повністю зруйнував верхню частину будівлі. Кисень потрапив у розпечене ядро реактора, спалахнула графітна оболонка. У повітря стався викид продуктів радіоактивного розпаду при температурі більше ніж 2000 градусів. Все це привело до утворення «радіоактивної хмари» на висоті 1200 метрів. Так в атмосферу потрапило більш 40-ка різних видів радіоактивних речовин, загальна радіоактивність яких складає мінімум 50 мільйонів кюрі. Ця радіоактивність прирівнюється до кількох сотень атомних бомб, що в свій час були скинуті на Хіросіму. Чорнобильська хмара розповзлася по всій північній частині Східної півкулі, забруднюючи інші країни. Для прикладу майже 70 % радіаційних опадів випало на території Білорусі.

Евакуація

Чорнобильська катастрофа змусила багато людей залишити свої домівки. У 1986 році понад 230 тисяч осіб стали вимушеними переселенцями.

Як «Комсомольська правда» у 1986-му писала про аварію на Чорнобильській АЕС

Багатьом з них було дуже важко починати все з нуля. Повставало питання роботи, житла, а також поширювались захворювання викликані радіаційним ураженням. Чимало переселенців залишалися соціально ізольованими та намагалися триматися «своїх», а в народі їх почали називати «чорнобильцями». Іноді новозбудовані багатоповерхівки повністю віддавали їм на заселення по «льотному» розподілу поза чергою, що не завжди позитивно сприймали інші громадяни, так як існував дефіцит на житло. Деякі люди цуралися їх, бо вважали їх заразними.

Замовчування

Про вибух на Чорнобильській АЕС радянська влада мовчала. Але в Європі зафіксували підвищений рівень радіації та почали вимагати пояснень у СРСР. Тим часом почали з’являтися перші короткі повідомлення про так звану «пожежу на ЧАЕС».

Як «Комсомольська правда» у 1986-му писала про аварію на Чорнобильській АЕС

Комсомольська правда від 29 квітня 1986 року: на першій сторінці жодної інформаційної замітки щодо аварії на Чорнобильській АЕС

У відповідь на тривожну реакцію із Заходу на аномальне підвищення рівня радіоактивного фону, уряд підкреслював чисто технічну сторону трагедії та запевняв, що оцінки її масштабів значно перебільшені. Перше офіційне повідомлення в СРСР зробили аж 28 квітня під тиском міжнародної спільноти, але і в ньому майже не повідомлялось про масштаби проблеми.

Також на третю добу вперше про аварію повідомили по центральному телебаченню у вечірній телепрограмі «Время», а наступного дня короткі повідомлення почали з’являтися на шпальтах газет. Такі повідомлення були дуже поверхневі та не розкривали масштаби катастрофи.

Як «Комсомольська правда» у 1986-му писала про аварію на Чорнобильській АЕС

Комсомольська правда від 30 квітня 1986 року: на першій сторінці знизу праворуч замітка під назвою «От Совета Министров СССР», у якій вже згадується про аварію

Для прикладу у газеті «Комсомольськая правда» № 104, від 4 травня 1986 року, в стилі радянської пропаганди, на першій сторінці розміщувалися статті про значні досягнення радянського народу в різних сферах життя, навіть було виділено маленьке місце для замітки під назвою «Посещение района Чернобыльской атомной станции», де з великою пошаною були перераховані всі члени Політбюро ЦК КПРС, які відвідали ЧАЕС та перевірили прийняті міри щодо нормалізації ситуації.

Як «Комсомольська правда» у 1986-му писала про аварію на Чорнобильській АЕС

Комсомольська правда від 4 травня: замітка про те як члени Політбюро ЦК КПРС побували в районі Чорнобильської атомної станції. Щоправда більшість тексту присвятили переліку їх прізвищ

Їх цікавило питання організації побуту, торгівлі, медичних послуг, а також робота навчальних та дошкільних закладів району. І жодного слова про радіаційну небезпеку, про масштаб катастрофи, про людські втрати.

Склалось враження, що загрози немає, а проблема локальна. Газети рясніли публікаціями про антирадянські наміри європейських держав «муссируются небылицы о тысячах погибших, о панике среди населения…», «Не в радиации здесь дело, а в антисоветизме…», «очередная разнузданная антисоветская кампания…». Брехня покривала брехню. Адже владна верхівка чудово знала про те, що відбувається, які є загрози, але відтягнула рішення про евакуацію.

Влада свідомо піддавала людей небезпечному впливу радіації. Таким чином по всій території СРСР проходили першотравневі демонстрації з нагоди Дня солідарності трудящих, хоча в Києві та інших містах радіаційний фон перевищував норму в 60–200 разів. Люди проводили травневі свята на відкритому повітрі, тим самим наражаючи себе та свої родини на смертельну небезпеку. Працювали зони відпочинку та дитячі атракціони в парках. Для партії було важливо показати, що діючий режим є сильним та непереможним, що «комунізм завжди з нами», а життя людей, які брали участь у цьому не цінувалося.

Аналізуючи ЗМІ того час, стає очевидним, наскільки влада замовчувала інформацію про реальні наслідки вибуху реактора, як постійно подавала евакуйованим мешканцям «зони» надію на швидке повернення до своїх домівок і нормального життя, такого, яким воно було до катастрофи. Як розповідала про чудову посівну компанію уражених територій.

Майже всі репортажі з Чорнобиля були зразково-показові. Улюбленим сюжетом було життя ліквідаторів, яке у вільний від роботи час обов’язково показували безпечним: перегляд кінофільмів, гра на фортепіано чи в шахи, волейбол. Про хвороби, смертельну небезпеку героїв майже не згадували.

Як «Комсомольська правда» у 1986-му писала про аварію на Чорнобильській АЕС

Усі звіти, матеріали розслідування аварії, документи і карти забруднених територій були засекречені, навіть використання дозиметрів переслідувалося законом.

Пам’ять

Чорнобиль — це страшний, повчальний урок для всього людства, який змушує замислитися над мірою відповідальності влади перед народом за рішення, які вона приймає. Адже питання, які виникли ще в часи Чорнобильської катастрофи, і досі залишаються без відповіді…

У Шепетівці проживало 373 «чорнобильці», з яких:

  • людей з інвалідністю — 30;
  • учасників ліквідації наслідків катастрофи — 278;
  • евакуйованих із зони ураження — 22;
  • переселених згодом — 43;
  • дітей, що постраждали — 195;
  • діти з інвалідністю — 4;
  • сімей, які втратили годувальника — 10.
Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Винуватця ДТП, в якій постраждав пасажир, суд звільнив від кримінальної відповідальності
У Шепетівці відкрили виставку Музею Революції Гідності
Історія порятунку єврейської дівчинки в період масового знищення євреїв на Шепетівщині
У Шепетівці біля Музею пропаганди дітлахи влаштували катання з гірки
«Виборчі батли»: як відбувалися перегони у Шепетівці протягом 28 років незалежності
У центральній частині Шепетівки не буде води

Читайте у цій рубриці



Шепетівською мінеральною водою лікували навіть жіночі хвороби та істерію
На Майдані шепетівчанин Володимир Бученко не відразу зрозумів, що куля перебила горло
Нетішин планували назвати інакше
Або смерть у Шепетівці, або розстріл у Городищі
У Полонному розкопали докази раніше невідомого трипільського поселення
Офіцер Третьої Залізної дивізії УНР зобразив бій на станції Крути