Бронепоїзди, що звільняли Шепетівку

З кожним днем ми все ближче і ближче до знаменної події в житті міста Шепетівки — 76 річниці від дня його визволення від німецьких загарбників.

11 лютого 1944 року війська 60-ї армії І Українського фронту після важких, довготривалих та кровопролитних боїв звільнили Шепетівку. В цей день Москва салютувала військам, що звільнили Шепетівку, 12 артилерійськими залпами із 124 гармат. Багато військових частин відзначилися в боях за наше місто. Серед них чотири танкові бригади 4-го Кантемирівського корпусу, стрілецькі дивізії 18 стрілецького корпусу та інші підрозділи Червоної Армії. Хочеться згадати і про бронепоїзди — сталеві фортеці на колесах.

У звільненні Шепетівки суттєву допомогу нашим піхотним і танковим підрозділам надавали 37-й та 49-й дивізіони бронепоїздів. В кінці січня 1944 року, після важких боїв на Житомирщині, бронепоїзди розташувалися в районі Шепетівки. В першу чергу вони мали підтримувати стрілецькі підрозділи Червоної Армії у наступальних боях на підступах до Шепетівки, які у зв’язку з відлигою та роздоріжжям, не мали підтримки з боку артилерійських частин, які в свою чергу дуже відстали.

37-й дивізіон бронепоїздів під командуванням Олександра Івановича Зайченка у складі двох бронепоїздів № 649 та № 654 «Сталінський Урал» отримали завдання відбити можливі контратаки ворога в районі висоти 311,1.

Бронепоїзд № 663 «Залізничник Алтаю»

6 лютого 1944 року на південний захід від Великої Медведівки бронепоїздами була відбита німецька атака — до батальну піхоти. Ще одна атака була відбита 9 лютого, при цьому бронепоїзди знищили 2 станкових кулемети, 3 бліндажі, гармату, мінометну батарею і близько роти піхоти. Найбільша напруга була 10 лютого. В цей день бронепоїзд № 649 підтримував наступ частин 18-го стрілецького корпусу, а бронепоїзд № 654 відбивав німецькі контратаки в районі висоти 311,1 (всього 10 контратак). В результаті боїв за Шепетівку бійцями дивізіону бронепоїздів було знищено три мінометні батареї, 10 вогневих точок з обслугою, три гармати з обслугою, знищено до 500 солдатів і офіцерів противника.

49-го дивізіон бронепоїздів під командуванням Данила Максимовича Шевченка курсував між станціями Полонне-Судилків. До складу дивізіону входили два бронепоїзди — № 663 «Залізничник Алтаю» (командир Холмогоров Олександр Федорович) та № 704 «Лунінєц»(командир Борис Володимирович Шелохов).

Старший летенант Б. В. Шелохов — командир бронепоїзда № 704 «Лунінєц»

Кожний з бронепоїздів мав на озброєнні 16 кулеметів, декілька 76-мм гармат, зенітну гармату. Зранку 10 лютого 1944 року 49-й дивізіон бронепоїздів разом з іншими частинами Червоної Армії розпочали штурм Шепетівки. Дивізіон повинен був підтримати артилерійським вогнем наступ 351 —ї стрілецької дивізії та забезпечити їй успішне просування. В боях за Шепетівку бронепоїзди дивізіону здійснили 56 вогневих нальотів, відбили 15 ворожих атак.

Бронепоїзд № 704 «Лунінєц» на бойових позиціях

Наведемо деякі приклади мужності і героїзму солдатів і офіцерів 37-го і 49-го дивізіонів бронепоїздів, які найбільше відзначилися у боях за наше місто.

Бронепоїзд № 654 37-го дивізіону бронепоїздів під командуванням Маслова Сергія Івановича з 10 по 14 лютого 1944 року вів масований вогонь по противнику в результаті чого було знищено дві мінометні батареї, три гармати з обслугою, два станкових і один ручний кулемет, розігнано і частково знищено більше роти солдат і офіцерів. Крім того, в цей час бронепоїзд неодноразово відбивав контратаки противника несучи йому великі втрати в живій силі і техніці. Капітан Маслов вміло організовував маневри бронепоїзда, виводив його з під артилерійського обстрілу противника. Своїми діями він зберіг особовий склад та матеріальну частину бронепоїзда і без помилок виконував накази вищого командування. За бої за звільнення Шепетівки Маслова Сергія Івановича нагороджено орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня».

У складі 37-го Окремого дивізіону бронепоїздів служив лейтенант Олексій Сергійович Архипенко. Йому було довірено командувати бронеплощадкою № 654. Він згадував, що з першого по десяте лютого його дивізіон розташовувався на роз’їзді 114, на станції Хролин та у Судилкові і вів по ворогу вогонь з усіх видів зброї. Німецькі частини неодноразово переходили у контратаки. Олексій Сергійович, знаходячись на спостережному пункті, особисто відшукував вогневі точки ворога, своєчасно відкривав вогонь по них. Своїми діями він забезпечив успішне просування частин 351 стрілецької дивізії, в результаті чого було визволено місто Шепетівку і захоплено висоту 311,1.

Пізніше, 13 і 14 лютого О. С. Архипенко особисто вів артилерійський вогонь по противнику в результаті якого знищив 2 гармати з обслугою, одну мінометну батарею, шість вогневих точок, розігнано і частково знищено близько 300 солдатів і офіцерів противника. В боях за Шепетівку О. С. Архипенка нагороджено орденом «Червоної Зірки».

Високими нагородами у боях за місто Шепетівку були удостоєні і інші бійці 37 дивізіону бронепоїздів . Лейтенант Більдін Павло Євдокимович — командир броне площадки бронепоїзда № 654 (нагороджений орденом «Червоної Зірки»), майстер залізничних колій лейтенант Усов Олександр Іванович (орден «Червоної Зірки»), телефоніст рядовий Литвинчук Гнат Климович (медаль «За відвагу»), командир гармати молодший сержант Пересипкін Андрій Федорович (медаль «За відвагу») та інші.

Серед бійців 49-го дивізіону бронепоїздів відзначився командир бронепоїзда № 663 «Залізничник Алтаю» старший лейтенант Холмогоров Олександр Федорович. У його нагородному листі зазначено:

«В боях під Шепетівкою з 8 по 20 лютого 1944 року старший лейтенант Холмогоров проявив мужність, відвагу та вміння в боротьбі з німецькими загарбниками. Знаходячись на спостережному пункті він командував вогнем бронепоїзда, в результаті чого було знищено близько 350 німецьких солдатів і офіцерів, 12 гармат, 5 мінометних батарей, 9 кулеметних точок. Відбито 12 контратак ворога. Неодноразово артилерія противника намагалась перешкодити бойовим діям бронепоїзда. Старший лейтенант Холмогоров вмілими маневрами виводив бронепоїзд з під вогню і продовжував завдавати нищівні сміливі удари по живій силі і техніці противника. Товариш Холмогоров своєю мужністю, сміливістю і умінням надихав особовий склад на бойові подвиги». За бої на підступах до Шепетівки командира бронепоїзду № 663 Олександра Федоровича Холмогорова нагороджено орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня».

Свій вклад в загальну перемогу над німецькими загарбниками у Шепетівці зробив командир броне площадки бронепоїзда № 704 «Лунінєц» лейтенант Гамзяев Павло Михайлович. В боях за наше місто бойовий склад бронеплощадки під його командуванням знищила близько 120 німецьких солдат і офіцерів, 2 автомашини з боєприпасами, 3 бліндажі, 2 кулеметних точки. В боях за наше місто Павло Михайлович нагороджений орденом «Червоної Зірки».

В лютневі дні суттєву допомогу нашим регулярним частинам надавали зенітники 49 дивізіону бронепоїздів. Так, навідники зенітної гармати єфрейтор Кошкін Михайло Федорович та рядовий Кузнєцов Василь Григорович збили у небі над Шепетівкою два німецьких літаки — Юнкерс-88 та Фоке-Вульф-190. За цей подвиг обох нагородили орденом «Червоної Зірки».

Високих нагород були удостоєні також і інші бійці 49-го дивізіону бронепоїздів. Це — старший лейтенант Лук’янов Віктор Вікторович (нагороджений орденом «Червоної Зірки»), старшина Іван Кузьмич Дашевський (орден «Червоної Зірки»), командири гармат старші сержанти В. П. Гулик, І. Є. Степанов та П. К. Ятченя (орден «Червоної Зірки»), навідник гармати молодший сержант Логунов П. Є. (медаль «За відвагу») та інші.

17 лютого 1944 року наказом Ставки Верховного Головнокомандування № 033 дванадцятьом військовим частинам, які найбільше відзначилися у визвольних боях за Шепетівку було присвоєно почесне найменування «Шепетівські». Серед них 37-й та 49-й дивізіони бронепоїздів.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці