Як працювати зі «складною» історичною пам’яттю дізнавалася шепетівська музейниця

Нещодавно Український інститут національної пам’яті організував захід для працівників обласних краєзнавчих музеїв з усіх регіонів України. У Всеукраїнському семінарі «Історична пам’ять і музеї: нові виклики та підходи» взяла участь Наталія Никонова, директорка обласного літературно-меморіального музею Миколи Островського, що у Шепетівці. Відбувався захід 4–5 жовтня у столиці.

«Ми вже скоро 20 років як живемо у ХХІ столітті. І скоро 30 років як Україна є незалежною і творить власну історію. За останні роки в Україні стрімко розвиваються процеси декомунізації і критичного переосмислення радянських міфів, які впаювалися пропагандою на рівні підсвідомості, повернення справжньої, української історії. Водночас багато історичних та краєзнавчих музеїв досі лишалися «заповідниками» старих форм та методів презентації нашого минулого», — йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Цей захід — частина комплексної програми для краєзнавчих музеїв «Музей — місце пам’яті». Мета семінару — сприяння підготовці музейних експозицій у частині відновлення і збереження національної пам’яті українського народу. У червні науковці в рамках освітньої поїздки відвідали Польщу, де переймали європейський досвід створення інтерактивної сучасної музейної експозиції. Тож під час нещодавнього семінару експерти розповіли як зробити музеї пізнавальними, креативними і такими, які змушують замислитися над багатьма речами.

— Ми хочемо розкрити потенціал музеїв як майданчиків усвідомлення української ідентичності, осмислення «уроків історії» та вироблення критичного мислення, — ділиться ініціатор семінару, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Наталя Іванченко.

Одним із практичних прикладів реалізації такого сучасного підходу став і виставковий проєкт «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби», який нещодавно відкрився в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», співкуратором якого є пані Наталя. Саме на базі цього проєкту і проходив семінар, так що його учасники змогли поєднати теорію з практикою.

Головною темою семінару стало питання показу складних питань історичного минулого в експозиціях, зокрема, представленню в музейному просторі совєтської доби та реекспозицій українських краєзнавчих музеїв. Протягом двох днів учасники семінару прослухали лекції 9 спікерів із США, Польщі та України, стали учасниками 2 воркшопів, відвідали 3 експозиції та прослухали 2 кураторські екскурсії.

Особливий інтерес в учасників семінару викликала лекція «Зумисна ввічливість» та практикум по роботі зі складною пам’яттю в музеї Елейн Ґуріан (США), музейної експертки, лекторки і тренерки, викладачки музеології у США, Швеції, Аргентині, Великобританії та Італії.

— Всі рішення в музеї — філософські, кожна деталь тут має значення, — наголосила пані Елейн. А її співвітчизниця, музейна експертка та тренерка Лінда Норріс, звернула увагу на емоційні аспекти під час організації виставки та дала рекомендації, як створити креативну експозицію.

Також перед учасниками семінару з доповідями виступили Володимир Тиліщак «Декомунізація, переосмислення минулого — навіщо воно нам?», Мирослав Скурка (Польща), директор міжнародної програми «Study Tours to Poland», координатор музейного напрямку про наратив музейної експозиції; Наталя Іванченко, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті, співкуратор виставкового проєкту «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» про переосмислення совєтської епохи в музейних експозиціях; Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності розповів про музеї «складної» історії у Камбоджі та Японії, Сергій Бобак, дизайнер-архітектор, автор художнього рішення виставкового проєкту «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» про особливості оформлення музейної експозиції про тоталітарну епоху; Тетяна Ковтунович, координаторка усноісторичних проєктів Українського інституту національної пам’яті, відповідальна редакторка низки видань про Революцію Гідності та російсько-українську війну презентувала проект «Усна історія в музейному наративі».

Під час семінару музейники відвідали Музей становлення української нації, виставку «Український Схід» у Національному Музеї історії України у Другій світовій війні.

Нагадаємо, що наприкінці вересня у Шепетівці відбувся культурний диспут на тотожну тему «складної» історичної пам’яті — в колі експертів обговорювали подальшу долю цілого літературно-меморіального комплексу присвяченого особистості Миколи Островського. До речі, сам Микола Островський є в переліку історичних діячів, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.

Поділитися посиланням



3 коментарі до статті «Як працювати зі «складною» історичною пам’яттю дізнавалася шепетівська музейниця»

  1. Одним із плюсів семінару є те, що мені вдалось зацікавити новою концепцією музею М.Островського і незабаром представники Інституту нацпам’яті відвідають наш музей. Будем надіятись на плідну співпрацю та сприяння в фінансуванні на модернізацію.

  2. В коментує:

    Яка “важлива” новина)))) Хтось кудись поїхав досвід перейняти. Пишіть ще))))

  3. Виктор Морозов коментує:

    Тепер музей бригадного комісара червоної армії засіяє по новому всіма барвами веселки… Відвідувачі музею матимуть змогу слухати улюблені пісні цього комуністичного пропагандиста, на кшталт “По долинам и по взгорьям”, “белая армия, черный барон”, “Интернационал”…


Залишити відповідь до Виктор Морозов Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з правилами коментування та політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Новини партнерів


Читайте у цій рубриці