Як танкісти звільняли Шепетівку

Як танкісти звільняли Шепетівку

Бої за Шепетівку під час Другої світової війни тривали з 27 січня по 11 лютого 1944 року. За цей період сотні бійців здійснили героїчні подвиги.

Із спогадів Осипова Д. А., командира танкового взводу 13-ої гвардійської танкової бригади:

«…Відповідно до розробленого командуванням плану о 9 год. 20 хв. 10 лютого 1944 року розпочалася артилерійська підготовка, яка ознаменувала початок штурму міста.

Під прикриттям артилерійського вогню танки 13-ї танкової бригади з бійцями стрілецьких дивізій перейшли у наступ.

Очолювали наступ танкісти 1-го та 2-го танкових батальйонів під командуванням гвардії майора О. М. Мороза та гвардії майора Г. І. Диркова. З боями танкісти увірвались на вулиці міста».

Згадує командир 13-ї танкової бригади Л. І. Бауков:

«Першими увірвались на вулиці міста танки командирів рот гвардії старших лейтенантів Б. К. Кошечкіна, І. Л. Новосельцева, І. П. Фролова. Вміло та мужньо в умовах бездоріжжя діяли екіпажі танкістів-офіцерів В. О. Ігнатьєва, О. Л. Зубок, О. М. Пікалова, Ф. Я. Спахова, М. Ф. Рукавичко, В. В. Білозерцева, В. А. Вороніна, А. С. Воробйова і багатьох інших»

Із спогадів О. М. Мороза:

«…танковий бій в армії вважають самим страшним боєм, а в Шепетівці ми вели вуличні танкові бої. 10 лютого до 12 год. танки батальйону, яким я командував були в центрі міста».

Екіпаж танка Олександра Мороза вів жорстокий бій на південно-західній околиці міста, підбив два танки. Майора було поранено, та він продовжував керувати боєм. За звільнення Шепетівки нагороджений орденом Червоної Зірки.

Передають картину бою листи В. В. Ігнатьєва, командира танкового взводу:

«…запам’ятався двобій з німецьким «тигром», який йшов в лоб на мій танк. Першим вистрілив німець — промахнувся, мій снаряд попав в башню «тигра». Все кругом стріляло, здавалось плавиться метал. На вулицях німецькі трупи, підбиті танки, руїни…»

У пам’ять про героїв-визволителів на площі Слави Шепетівки стоїть танк Т-34 — пам’ятник воїнам-танкістам.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


5 коментарів до статті «Як танкісти звільняли Шепетівку»

  1. Віктор Д. коментує:

    Бандерівці і тоді були у засідках в глибоких схронах?

  2. В коментує:

    З оглядового документа ОУН(б) про Червону Армію (від 11 лютого 1944 року): “По національному складу найбільше росіян. Є теж багато українців. Інші національності заступлені слабо. Бійці-українці – це люди, мобілізовані в східних областях і то, здебільшого, в лівобережних (Харківська, Сумська). 3) Бійці зодягнені дуже погано – частина в більшовицьких, інші в трофейних уніформах (німецьких, мадярських, італійських і мішаних). Багато новомобілізованих носять свою власну цивільну одежу. 4) Харчування армії погане. Частини, що стоять у селах, з правила не отримують харчів від інтендентури. Вони живуть за рахунок селян і виїдають все, мов сарана”… Російський шовінізм: Помічується дуже сильно. Його ніхто не закриває і не погамовує. Один комісар кричав: «Никакой Украины не было, нет и быть не может». Інший, показуючи пальцем на Сибір, сказав, що по війні Україна буде там. Поки що не видно, щоб червоні намагались приєднувати людей ідейно чи політично. В більшовицькій тактиці всеціло домінує терор”. (ЦДАГО України. – Ф.3833. – Оп.1. – Спр. 47. – Арк.3-5).

  3. В коментує:

    Ленартович Олег. Діяльність Української повстанської армії
    на Волині (1944–1945 рр.): організаційна структура та чисельний склад // Журнал “Краєзнавство”, 2015 р., № 3/4, стор. 93:

    “На початку 1944 р. підрозділи УПА-Північ першими розпочали бойові дії проти частин Червоної армії не дивлячись на заборону Головної команди і Головного штабу УПА. Однією з перших сутичок, яка відбулась на початку січня 1944 р. став бій на околицях Луцька між розвідвідділом Червоної армії та
    підрозділом УПА. В лютому 1944 р. документи НКВС фіксують 134 напади українських повстанців на військовослужбовців, а
    також 6 акцій у 5 райцентрах Рівненської і одного райцентру Волинської областей. Зокрема, 24 лютого підрозділ чисельністю 400 вояків атакував м. Володимирець (Рівненська область).
    Як правило напади здійснювалися на тилові підрозділи, окремі групи бійців і командирів. Особливу активність виявляли підрозділи УПА, дислоковані на території Волинської та Рівнен-ської областей. Результатом однієї із засідок боївок СБ сіл Михалківці і Сіянці Острозького району Рівненської області (за радянськими джерелами 100–120 вояків) стало смертельне
    поранення 29 лютого 1944 р. в с. Милятин генерала армії М. Ватутіна.
    Загалом, згідно інформації начальника контррозвідки «Смерш» 1-го Українського фронту генерал-майора Осетрова, за період з
    7 січня по 2 березня 1944 р. в тилу 13-ї армії зафіксовано 200 нападів повстанців на невеликі військові колони та дрібні групи військовослужбовців. За період березня-квітня
    цього ж року – 320 таких нападів”.

  4. Віктор Морозов коментує:

    Воїни – визволителі. Саме так названі солдати радянської армії, які звільняли шепетівщину від німецької окупації . Але чи були ці воїни насправді “визволителями”? Нагадаю: у селах України під час німецької окупації голоду не було. Він настав лише після “звільнення”, тобто в 1946-1947 роках!!! Крім того, саме після “звільнення” десятки тисяч українців були депортовані в Сибір лише за так названу “співпрацю” з окупантами. До них були віднесені старости сіл (які були обрані сходом села і забезпечували управління життям громади), технічні працівники органів влади (прибиральниці….) та багато інших, які на думку каральних органів влади СРСР були причетні або просто лояльні до окупаційного режиму. До речі, за даними істориків (Марк Солонін) смертність від знесилення організму жителів окупованих німцями територій була нижчою, ніж на територіях, де керувала радянська влада…. То ж від чого ВИЗВОЛЯЛИ солдати радянської армії ?!!!

    • Віктор Д. коментує:

      Дотриндівся до того, що фашисти то було добро. Давно хворієш?


Залишити коментар до В Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



На Хмельниччині сапери знищили три боєприпаси
На Хмельниччині ховався кухар «кадирівців»
На Хмельниччині поблизу ставка виявили небезпечні предмети
На Хмельниччини виявили боєприпаси часів Другої світової війни
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу

Читайте у цій рубриці



На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
Історія орденів і медалей в Україні: від княжих часів до незалежності
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
У селищі на Хмельниччині телефон з’явився раніше, ніж у російського імператора
На Хмельниччині досліджують колишній маєток відомого містика, алхіміка та ілюміната
FacebookTelegramViberWhatsAppX