В Ізяславському районі під час Другої світової війни нацисти спалили село

В Ізяславському районі під час Другої світової війни нацисти спалили село

У с. Сошне Ізяславського району щороку згадують трагічну сторінку своєї історії: 3 лютого в далекому 1944 року село було спалене нацистськими загарбниками. Того дня вогнем було знищено 222 домогосподарства та вбито 4 жителів села, вціліли церква та одна хата. Багато мешканців врятувалася втечею до лісу. Про це йдеться на сайті Ізяславської РДА.

Біля пам’ятного знаку, де вибиті прізвища знищених загарбниками односельчан, збираються жителі села, щоб вшанувати загиблих та згадати ті страшні події.

В Ізяславському районі під час Другої світової війни нацисти спалили село

Під час свого виступу Сошненський сільський голова Микола Якобчук зачитав спогади очевидця трагічних подій 3 лютого 1944 року колишнього жителя села Сошне, учасника бойових дій Другої світової війни Павла Конончука.

«Село Сошне розташоване за 3 кілометри від Ізяслава, між трьома лісовими масивами. До грудня 1943 року німці в селі не з’являлися, оскільки знали, що тут базувалися партизани. Та, все ж, на початку січня і десь до 20 числа були спроби підходу до села німецьких розвідувальних груп. Німецьким воякам потрібні були продукти.

На початку лютого, напередодні спалення Сошного, група німців, близько 10 чоловік, по березі річки Сошенки підійшла до села, але на початку села з боку Ізяслава була малочисельна засада партизанів.

Побачивши німців, вони відкрили по них вогонь, а ті у відповідь — по партизанах. Німці повернулися назад в Ізяслав. Через 2–3 години німці зробили три постріли з гармат по селу, але снаряди розірвалися в полі біля села і ніякої шкоди не заподіяли.

Наступного дня німці в супроводі танка підійшли до села. Партизанська засідка не могла протистояти танку, і партизани почали відступати до лісу. По ходу відстрілюючись, поранили одного німця, і на цьому сутичка закінчилася. Танк з німецькими факельниками вступили в село і через день почали палити будинки. Жителі села почали втікати в ліси, а старші люди залишились біля будівель, стали виносити з хат свої пожитки, повипускали худобу з хлівів, рятували все, що могли, але основне — меблі, продукти з комор старі люди винести не змогли. Згоріло все.

Як відомо, згоріло 220 житлових будинків та близько 400 прибудинкових приміщень. Згоріло все колгоспне майно — 2 великі конюшні, 2 корівники, 1 вівчарня, 2 майстерні, 1 свинарник, 2 будинки для зберігання посівного зерна, молотильний тік з великою будівлею для зберігання невимолочених снопів, молотарка з сільськогосподарською технікою та інвентарем, пожежне приміщення. Всю худобу та молодняк, свині, вівці німці вивезли ще в 1942 році, а в 1943 почали забирати худобу у селян. Селяни влітку 1943 року своїх корів почали зберігати в лісі, це і допомогло багатьом врятувати своїх корівок.

Ввечері, як стало темніти, люди почали повертатись в село до своїх згарищ. Хто не мав родини в сусідніх селах, поселились в льохах, а частина селян пішли вночі в селище, яке не згоріло, в Мокрець та інші села. В Ізяслав ніхто не пішов, оскільки там ще були німці».

У січневі дні була відлига, снігу не було. Було чути гуркіт канонади, оскільки фронт вже проходив в Славутському районі, велися бої за Шепетівку. Партизанське з’єднання імені Михайлова вийшло з лісу, і загони партизанів розташувалися по селах Мокрець, Лютарка, Борисів, Плужне. Штаб партизанського з’єднання розташувався в Мокреці, в будинку Конончука Григорія Купріяновича. У перших числах лютого 1944 року пройшла в штабі велика нарада командирів партизанського з’єднання, на якій розроблявся план штурму і визволення Ізяслава від фашистських загарбників.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


6 коментарів до статті «В Ізяславському районі під час Другої світової війни нацисти спалили село»

  1. Віктор коментує:

    А де ж були вояки з УПА?

    • Прсвітлений коментує:

      У засідці, глибко у схроні

  2. В коментує:

    воїни УПА прийшли в наші краї навесні 1944 року і добряче давали прикурити радянським “месникам”.
    А німцям вони давали прикурити 1943 року.

    • Віктор коментує:

      Тепер зрозуміло: ті вояки були не нашими (так як до того їх тут не було або ж місцевими і всетаки довгенько у тому схроні сиділи), вони давали прикурити німцям (послуга), за що ті їм давали: хформу, харч, іншу провізію (це дяка) Ну що ж , все логічно! Герої!

  3. Морозов Віктор коментує:

    Як правило, під час 2 світової війни німці спалювали ті села, в яких або поблизу яких партизанами було вбито військовослужбовців німецької армії.

  4. Віктор Морозов коментує:

    Цікаво, а чи діяли під час Другої світової війни спеціально підготовлені розвідники-диверсанти ( побратими Зої Космодем”янської) на хмельниччині? Якщо так, то скільки і які конкретно села вони спалили? Чи, можливо, знищення цих сіл було приписане німцям?


Залишити коментар до Прсвітлений Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



На Хмельниччини виявили боєприпаси часів Другої світової війни
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
На Хмельниччині в урочищі Евеліна натрапили на боєприпас
У Шепетівці під час земляних робіт знайшли боєприпаси часів Другої світової війни
На Хмельниччині знищили небезпечну знахідку

Читайте у цій рубриці



На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
Історія орденів і медалей в Україні: від княжих часів до незалежності
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
У селищі на Хмельниччині телефон з’явився раніше, ніж у російського імператора
На Хмельниччині досліджують колишній маєток відомого містика, алхіміка та ілюміната
FacebookTelegramViberWhatsAppX