У Шепетівці з нагоди виходу з Дебальцева зібралися побратими-нацгвардійці

Цієї суботи, 22 лютого, в місто Шепетівку завітали близько пів сотні атовців, аби відзначити воістину друге народження — у лютому 2015-го ці чоловіки живими вийшли з пекла війни на сході України — Дебальцева. З нагоди п’ятих уродин зібрав їх побратим-шепетівчанин Орест Юзвенко.

Гості відвідали виставки у музеї Миколи Островського. Згодом в актовій залі відбулася урочиста зустріч побратимів, а розпочали її з молитви.

— Саме з неї розпочинали ми кожен день на передовій, нею його і завершували, — каже Орест Юзвенко.

З нагоди річниці виходу з Дебальцева кільком десяткам військовослужбовців вручили відзнаки Президента України. Серед нагороджених — і молоді чоловіки, і сивочолі.

Зустрілися дві незнайомі, але споріднені душі

Ще на початку війни школярі Шепетівки разом з волонтерами передавали на передову малюнки-обереги, писали листи для захисників. Ці дитячі листівочки з побажанням «повернися живим», як правило, військовослужбовці зберігали близько до серця — в нагрудній кишені форми чи обшивці бронежилетів. Один з таких листів 2014-го року приїхав нині до шепетівчанки Даринки Линник, яка його написала.

— Незадовго до сьогоднішньої зустрічі я пригадав, що свого часу отримав листівочку від учениці з Шепетівки, її зберігав усі роки. Попросив Ореста Юзвенка знайти дівчинку, аби познайомитися з нею та подякувати за оберіг, — розповів Орест Петришин зі Львова.

Даринку, як і обіцяв побратим, було знайдено. Вони зустрілися та обійнялися. Звісно, обмінялися подарунками.

На момент написання листа Даринка навчалася у 4-му класі загальноосвітньої школи № 1.

Трубач Майдану та волонтерка

У складі делегації, що завітала в Шепетівку, не лише військовослужбовці, а й ті, хто з ними був на передовій у досить нелегкий в перші роки війни час, — волонтери та рідні.

Киянка Світлана Кас’яненко — авторка пісень, дитяча письменниця, волонтерка та співачка.

Шепетівка   Дошка оголошень   Місцева реклама

Ця неймовірна та сильна духом жінка, одна з перших почала їздити на схід України в складі волонтерської мобільної концертної групи «Вольниця»:

— З цими хлопцями ми знайомі давно. Діло було на Великдень 2015-го. Коли я, та інші волонтери їхали на передову, то в одному з магазинів на Полтавщині нас запитали: «Куди ви?» Ми відповіли: «До захисників на Великдень». Ви навіть не уявляєте, яке велике щастя у таке свято привезти нашим хлопцям пасок, крашанок, смаколиків, потанцювати з комбатом, комбригом… І я тоді сказала, що війна, то не найгірше, що я бачила. Найгірше — це давати концерти пам’яті перед матерями загиблих захисників. Ось це — гірше, ніж війна. Це, навіть, — найстрашніше.

Насамперед, на схід Світлана везла військовослужбовцям свою любов, яку жінка вклала у сотні пісень. А під час її волонтерства виготовляли незвичайні обереги — срібні тризуби з мечем по середині:

— Матері, жінки, бабусі жертвували свої срібні прикраси, які потім переплавляли для оберегів. Був випадок, коли атовець загубив такий тризуб. Чесно, він плакав, настільки в нього вірив. Але ми йому подарували такий самий оберіг.

Приїхала Світлана у Шепетівку разом з легендарним трубачем Майдану — харків’янином Костянтином Олійником. Саме цей чоловік у 2014-му році 19 січня підтримував своїм виконанням протестувальників у столиці.

Як і Світлана Кас’яненко, Костянтин став волонтером.

— Одного разу, коли ми з Костею на передовій давали концерт, вирішили подратувати сепарів. Вони були дуже близько до позиції наших. Я взяла мікрофон, звернулася до них, мовляв, чи вони там є, чи вони нас чують? У відповідь пролунали постріли — чують. І тут Костя, щоб підсилити момент, заграв для них на трубі мелодію з серіалу «Бандитський Петербург». Ой, скільки ж таких випадків було, не злічити.

Яка ж зустріч патріотів без виконання славня? Спеціально з нагоди другого дня народження бійців роти одного з батальйонів Національної гвардії України у музеї трубач Майдану Костянтин Олійник виконав «Ще не вмерла Україна».

Далі всі учасники поїхали на поминальний молебень за загиблими побратимами, який відбувся у церкві святих мучеників Бориса та Гліба.

Поділитися посиланням: