Два брати-лісівники з Шепетівщини захищають Україну

Два брати-лісівники з Шепетівщини захищають Україну

У Валентина та Олексія Государських — родинна династія лісників. Ще з 50-тих років у лісі працював двоюрідний дід, у 80-ті бабуся. На той час вона була єдиною жінкою-лісником в СРСР. Батько хлопців був помічником кранівника. І навіть робота мами була пов’язана з деревиною, вона працювала на паперовій фабриці. Тож не дивно, що з раннього дитинства хлопців теж залучали до роботи у лісі.

«З 6 років ми з братом із лісу не виходили. Рідні завжди брали нас з собою. А десь з 14 років ми уже почали виконувати різні лісові роботи. Що батьки просили, допомагали: заготовляли хвою (її бабуся здавала в лісгосп), виготовляли дерев’яні кілки, саджали дерева. Лісове господарство тих часів дуже відрізняється від сучасного. Раніше уся робота була ручною і дуже складною фізично. Усі процеси проходили через людські руки: заготовити, погрузити, висадити… А їздила наша бабуся на конях. Сьогодні ж більшість робіт «на плечах» техніки. Одна людина може виконувати завдання, на яке колись була задіяна велика кількість людей і сили, просто натискаючи на кнопки», — розповів Валентин Государський.

Подорослішавши брати також стали лісниками. Працювали у філії «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України». У галузі вони уже понад 25 років. Їхній основний обов’язок — охорона лісу. Від ранку й до вечора вони пильнували масиви від незаконних рубок, браконьєрів, засмічень. А від початку повномасштабної війни брати стали військовими і оберігають свою країну та родини.

25 лютого 2022 Олексій та Валентин добровільно пішли у військкомат.

«Спочатку нас взагалі не хотіли брати служити. Казали, що вже старі. Ми ж однаково наполягали на своєму. Відповідали, що хоча б будемо патрони підносити. Зібрали речі, зайшли у військовий автобус і поїхали. Дорогою виявилося, що нас розподілили у різні частини. Ми на це не сподівалися, адже хотіли служити разом. Трішки були шоковані, але вже як сталося. Наша місія залишалася незмінна», — каже Валентин.

Відтак старший брат Олексій сьогодні боронить кордони на Запорізькому напрямку. А молодший Валентин впродовж 8-ми місяців служив на Донеччині, решту часу в частині у Шепетівці. Брати постійно підтримують одне одного та тримають між собою зв’язок. Кажуть, це допомагає навіть на відстані.

«Завжди намагаємося одне одному щось підказати, розказати. Звісно, телефоном не можемо спілкуватися вільно, є певна інформація, яку небезпечно озвучувати. Тож доводиться вигадувати різні «лазівки» під час розмов, які зрозуміємо тільки ми».

Найголовніша місія воїнів-лісівників зараз — здобути перемогу. А після вони мріють зібратися усією великою сім’єю за родинним столом під мирним небом. На чоловіків вдома чекають дружини, діти та онуки.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво


На Хмельниччині пів сотні засуджених захотіли служити у війську: що вирішив суд
На Шепетівщині камери зафіксували «шанувальницю» сульфіній
У Шепетівці приймають заяви на оздоровлення та відпочинок дітей: хто має право 
На Шепетівщину із важливою місією завітали ветерани-айдарівці

Читайте у цій рубриці


В Ізяславській громаді приспустили державні прапори через загибель солдата
В Ізяславській громаді закликають віддати шану загиблому Воїну: оголошено триденну жалобу
У бою на Донеччині загинув 20-річний воїн із Шепетівщини
Громада на Шепетівщині отримала відразу дві скорботні звістки із фронту
FacebookTelegramViberWhatsAppX