У Шепетівці розвінчували міфи мораторію на землю
Вчора, 27 вересня, у приміщенні Шепетівської райдержадміністрації ВГО «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України» провела семінар для голів селищних рад, депутатів сільських та районних рад щодо розвінчання міфів про земельну реформу.
Навколо теми щодо зняття мораторію з продажу земель сільськогосподарського призначення давно тривають жваві обговорення. Нещодавно на Хмельниччину приїжджала народний депутат України Юлія Тимошенко, щоб на зустрічі з подолянами пояснити наслідки зняття мораторію та створення ринку землі.
— Ні одна реформа так довго не запроваджувалася в Україні, як земельна, — пояснив Олександр Березюк, регіональний представник «Агро Аргумент». — На цьому питанні політики вже не один рік покращують свій імідж.
У своєму виступі представник громадської організації роз’яснив концепцію проекту закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».
— Чи захищає мораторій державу та власників земельних паїв? Чи він існує як прикриття корупційних схем? Не секрет, що сьогодні використовують сірі схеми, щоб продати землю в обхід чинного законодавства, — додав Олександр Григорович.
Згідно з концепцією проекту закону державну землю можна буде продати лише через електронний аукціон. Власники паїв зможуть продати їх як при особистій угоді, так і через Інтернет. Оплата в будь-якому випадку здійснюватиметься через банк та не нижче за ринкову ціну. Це допоможе уникнути спекуляцій та інших правопорушень.
— Земля буде лише продаватися, виключення складають учасники АТО, які зможуть отримати її безкоштовно, — пояснив модератор.
Ціна за оцінками експертів складе 1,1 тис. доларів за гектар. У перші два роки після зняття мораторію вартість може зрости у півтора рази, а за кілька років у 2,5.
Інший міф, яким лякають прихильники мораторію, що українські землі скуплять іноземці.
— Не громадяни України, а також ті, хто має подвійне громадянство та іноземці згідно з законом не зможуть купити землю. До того ж, сьогодні землю в Україні орендують десятки закордонних фірм та вирощують на них переважно ріпак та соняшники, тобто культури, які погіршують якість ґрунтів. Адже закон про сівозміни ніхто зараз не контролює.
Голів сільських рад найбільше хвилювало, що робити їм нині, бо незабаром вільних земель не залишиться.
Всі свої пропозиції присутні висловили письмово, щоб активісти змогли їх донести до тих, хто приймає закони.
Агрохолдинги заспокоювали самі себе)) Іноземці не можуть купувати, значить вони за копійки куплять)) 200 доларів на рік платять оренду, можна здати на 5 років, і не треба продавати…
За останні роки по Україні внаслідок діяльності великих агропідприємств шар гумусу в грунті катастрофічно зменшується. Якби зараз жив видатний грунтознавець Докучаєв, він би вжахнувся тому, як виснажують землі любителі ріпаку, соняшника та кукурудзи.
Можливо, якщо б ці агропідприємства придбали цю землю за ринковою ціною, а не викорисовували її майже за безцінь, то і ставлення до неї було б інше. Важко уявити, щоб хтось придбав щось за не один мільйон і свідомо знищував би.
Землю мають обробляти ті, чиї батьки та прадіди тут жили. Кучма та кучманоїди зробили все для того, щоб загальмувати процес створення малих фермерських господарств. Євгене, навіть якщо великим агропідприємствам і дозволять скуповувати землю, вони не будуть до неї ставитися як до чогось свого, бо вони на ній не народилися. Це буде просто товар. Яким в любий момент можна спекульнути чи “програти в карти”. Разом із “кріпаками”.