Оксана Саліванчук: «Смерть тата розділила наше життя»
У четвер, 20 лютого, по всій Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні. Шість років тому шепетівчанин Микола Дзявульський загинув у столиці. То ж нині з нагоди роковин на його могилу принесли квіти сім’я та побратими.
Щорік над могилою Миколи Дзявульською схиляє люд голови, бо цей день увійшов в історію Незалежної України, як один із найтрагічніших.
Символічно суспільство розділило життя країни на «до» та «після». Сотні сімей, що втратили свої рідних взимку 2014-го року, і до нині чекають справедливості — вироку та покарання тим, хто стріляв у їхніх, синів, дочок та чоловіків. Під час тих подій Хмельниччина втратила десятьох патріотів: Сергій Бондарчук, Микола Дзявульський, Дмитро Пагор, Артем Мазур, Анатолій Корнєєв, Віталій Васільцов, Олександр Клітинський, Людмила Шеремет, Володимир Чаплінський, Олександр Подригун.
— Сьогодні, 20 лютого, сказати добрий день — я не можу. Це самий не добрий день у моєму житті. Шість років тому загибель батька розділила життя нашої сім’ї на «до» і «після». До цього дня це було щасливе життя, а після, коли ми з мамою вчимось жити. Чесно кажучи, я і мама і до тепер не навчилися жити без нашого тата. Я бажаю, аби пам’ять, яка є в наших душах, серцях, стала вакциною від байдужості та зневіри. Нехай пам’ять про ті жахливі події, що сталися шість років тому, стане не зіркою, що згасає, а тією, що вказує шлях… Я дякую, усім, хто сьогодні з нашою сім’єю, — звернулася до присутніх Оксана Саліванчук, донька Миколи Дзявульського.
У шості роковини загибелі Миколи Дзявульського священик Василь Гетьман звершив молебень за упокій його душі.
— Наразі ми перебуваємо поблизу святого для шепетівчан місця, де спочиває справжній герой — наш брат Микола. Як зазначає церква, немає більшої любові, ніж покласти життя своє та душу за друзів. Нехай сьогодні молитва наша долине до Небес, до нашої сотні, — сказав Василь Гетьман.
На завершення, друг Дзявульського Тарас Нагулко, виконав славень «Ще не вмерла Україна». Який за життя дуже любив співати Микола Степанович: він тримав руку на серці, коли звучав Гімн України.
— Колись я навіть не могла собі уявити, що насправді тато може віддати і душу, і тіло за кожного з нас, — додала донька Оксана.
В мережі Інтернет є чимало відео з подій 20 лютого, одна з камер зафіксувала момент загибелі Миколи Дзявульського, інша — те як він лежить серед мертвих побратимів-майданівців. Та ще один запис, зроблений камерою мобільного телефону, свідчить про усю глибину справи Героїв Небесної Сотні: шикування, настанова та слова про відповідальність одне за одного «брат за брата». За годину когось з них поранять, а двоє — Микола Дзявульський та його друг Сергій Бондарчук — поповнять чоту небесних захисників України.
Герої не вмирають! Вічна слава!
Герої не вмирають вічна пам’ять Царство Небесне Амінь