Як не потрапити на гачок інтернет-шахраїв

Шепетівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області радить, як захистити свої права при придбанні товарів через інтернет.

На сьогоднішній день придбання товарів, робіт і послуг через інтернет набуває все більшого розповсюдження. Така тенденція зумовлена, насамперед, концентрацією пропозицій товарів певної категорії на одному сайті, каталозі, віртуальному магазині з можливістю порівняння, пошуку прийнятної ціни, можливості змістовного вивчення споживчої якості тих чи інших груп товарів.

А наявність відгуків споживачів, які вже придбали бажаний товар, дозволяє мінімізувати небажані витрати та уникнути розчарування внаслідок невдалої покупки.

Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт та послуг в інтернеті, не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів» .

Права споживача при купівлі товару через інтернет-магазин регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів». Закон визначає обсяг інформації, який обов’язково має бути доведений споживачу до моменту замовлення товару.

Перед покупкою товару в інтернет-магазині необхідно звернути увагу на наявність на сайті такої інформації:

  • найменування продавця, його місцезнаходження, порядок прийняття претензій;
  • основні характеристики продукції;
  • ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;
  • гарантійні зобов’язання;
  • інші умови поставки;
  • порядок розірвання договору.

Як показує практика, споживач, придбаваючи товар через інтернет-магазин, у багатьох випадках не може реалізувати свої права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», у першу чергу, у зв’язку із неможливістю встановити найменування продавця та його місцезнаходження. Інша інформація, окрім адреси електронної пошти та номеру мобільного телефону, на сайті інтернет-магазину не вказується, що фактично робить споживача безправним при придбанні неякісного товару.

Слід зазначити, що законодавством України під найменуванням юридичної особи розуміється його організаційно-правова форма та назва.

Наприклад, ТОВ «АААА», ПП «ББББ», ПрАТ «ВВВВ», тощо. Для фізичної особи-підприємця — це прізвище, ім’я та по батькові. Аж ніяк не може бути найменуванням продавця назва інтернет-магазину (сайту/домену). Крім того, у більшості випадків продавці не є власниками інтернет-магазинів. І навіть більше, через один інтернет-магазин реалізовувати товар можуть декілька десятків продавців.

Стосовно місцезнаходження продавця слід мати на увазі, що адреси, які вказуються у накладних, згідно з якими споживач отримує замовлений товар, це, зазвичай, адреси, за якими розташовуються поштові відділення або відділення підприємства, що надає послуги з доставки відправлення.

Також слід зазначити, що в разі покупки товару через інтернет-магазин споживач не має можливості безпосередньо ознайомиться з товаром, а орієнтується тільки на зображення товару, його текстовий або словесний опис. Користуючись таким становищем, недобросовісні продавці можуть реалізовувати неякісний, фальсифікований або контрабандний товар, або взагалі після отримання коштів можуть:

  • не надіслати товар;
  • надіслати товар, який споживач не замовляв;
  • надіслати товар, технічні характеристики якого не відповідають заявленим на сайті.

Інтернет-магазин має видати покупцю розрахунковий документ, що засвідчує купівлю, з позначкою про дату продажу. У цьому випадку, якщо покупка важлива й немає можливості від неї відмовитися, попросіть продавця хоча б на коробці, у яку впакований товар, написати найменування товару, його вартість, дату покупки, своє прізвище. Тоді можна буде щось довести. У будь-якому випадку інтернет-магазин має виписати покупцю товарний чек (якщо продавець — фізична особа-підприємець) або накладну (якщо продавець — юридична особа).

Крім того, до товару повинні додати документ (паспорт, талон тощо), у якому виробник зазначає гарантійний строк на свою продукцію (ч.2 ст.7 Закону про захист споживачів).

Згідно з п.11 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлений гарантійний строк, — технічного паспорту або іншого документа, який його заміняє, з позначкою про дату продажу. При продажі товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт покупки, з оцінкою про дату продажу; це відноситься і до покупок, здійснених в Інтернет-магазинах.

Окремо необхідно зазначити, що відсутність інформації про найменування та місцезнаходження продавця унеможливлює проведення перевірок з боку Держпродспоживслужби за скаргами споживачів. Держпродспоживслужба не має повноважень на проведення розшукових дій. Тому, щоб убезпечити себе від невдалої покупки в інтернет-магазині, зберегти кошти та нерви, радимо споживачам звертати увагу на наявність на сайті інформації, передбаченої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема найменування та місцезнаходження продавця. У разі їх відсутності варто взагалі відмовитися від придбання товару в інтернет-магазині. Але якщо інформацію надано у повному обсязі — бажаємо Вам вдалої покупки!

Нагадаємо, вторік 1 чер­вня ство­рено кон­суль­та­цій­ний пункт за­хис­ту прав спо­жи­ва­чів, який ді­є на ба­зі Держ­прод­спо­жив­служ­би та кон­тро­лю­є якість про­дук­ції.

Поділитися посиланням



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Новини партнерів


Читайте у цій рубриці