У Шепетівці містяни визволили безпритульного песика із залізної пастки
2 травня навпроти НВК № 3 (7-а школа), що в Шепетівці, під магазином-вагончиком застряг пес. Аби визволити чотирилапого друга, небайдужі шепетівчани розгорнули справжню спецоперацію.
Для того були готові використовувати будь-які засоби — навіть підйомний кран. Втім, ніхто з власників такого транспорту не погодився надати допомогу.
За прикрим інцидентом спостерігали чимало мешканців. Однак, особливо долею собаки ніхто не переймався.
«… декілька десятків людей просто спостерігали! В цьому наша біда… Байдужість вбиває!», — написала у Фейсбуці місцева зоозахисниця Олександра Фрідріх.
Рятувати ситуацію та водночас тваринку погодився шепетівчанин Андрій Романюк разом зі своїм другом Артемом.
«Герой дня! Андрій Романюк з другом Артемом фактично руками зробили підкоп та врятували песика. Дякую, ви круті!» — йдеться у дописі.
На щастя, історія із порятунком собачки завершилася неочікувано добре:
— Врятованого песика забрала дівчинка, яка живе неподалік. Але наразі маємо ще одну місію — прилаштувати ще одного чотирилапого красеня, — сказала Олександра Фрідріх.
Якщо ви маєте можливість та бажання мати вірного хвостатого дружка, звертайтеся безпосередньо до Олександри Фрідріх.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
На таких как єтот парень мир держится! Респект тебе за спасенного собаню! Господь асе видел! Будь счастлив! Но бадужих людей намного больше,поєтому так и живем!
Доброго дня! Був свідком данної ситуації, і трішечки не так все красиво було! По – перше стосовно так би мовити врятованого песика ” ніхто там не застряг, просто бідну сучечку загнав під контейнер кабель якому хтілося втіхи:), її особисто витягнув раз, але вона сама туди знову неоднорасово лізла. По друге: жіночка котра була з О.Фрідріх криком кричала що там ще 2 чорних собачки,бо вона їх кожен день бачила однак їх там не було. їй пояснюю що 2 чорних собаки дньом ходять з власником здається дядя Саша (він здається чи продає там молоко чи працює в контейнері його жінка). По третє дуже неприємно було коли приїхали рятувальники пані Фрідріх та її подруга накинулися з криками на них, щоб різали контейнер і т.д. Ви самі розумієте що без власника щось робити не можна. По четверте наш головний герой не такий і пушистий, я розумію що всі ми люди і всі інколи відпочиваємо. Але кричати на молодь що там зібралась та ображати невічливо. Крім цього пані Фрідріх могла уточнити чому після цього спасіння, чомусь Андрій та Артем штовхались з молодю ( незнаю може й бились – не бачив). Я не захищаю цю молодь ( вони гадять там постійно) але ж не можна так якщо їм байдуже то вони к… та під… Мораль цієї казочки така ( як вказочкі “о царе Султане”) хочеш комусь допоможи сам, спочатку розберись а тоді роби, і не хвались на весь світ своїми добрими ділами, кому потрібно той їх помітить. І доречі собачку забрала дівчинка яка живе в будинку №100 вул. Українська, там в дворі для неї та її мами ще раніше зробили будку, і всі сусіди їх підгодовують, в тому числі і я;)