Ошукані шепетівчани: у групі ризику — літні люди

Хоча жителів Шепетівщини весь час попереджають про те, як не стати потенційною жертвою шахраїв, — довірливих громадян вистачає. Можливо, це пов’язано зі складною ситуацією у країні, і все більше охочих шукають легкого заробітку. Зловмисники стають все вигадливішими та вдаються до найвитонченіших способів заробляння грошей. Один із них — шахрайство. Отож, інколи люди позбуваються заощаджень, які накопичували мало не все життя.

Найвразливіші — пенсіонери

— За­звичай їм телефонують пізно ввечері чи серед ночі, й представляються іменами рідних, або працівниками поліції. Шахраї повідомляють, що родичі чи знайомі співрозмовника, нібито, є винуватцями якогось злочину, і щоб уникну­ти відповідальності — потрібно надати певну суму «відкупних». Шоковані такою інформаці­єю, ті нічого не з’ясовують і одразу ж біжать до банкомата й перераховують кошти на вказа­ний номер банківського рахунку, — розповідають правоохоронці.

Лише за 5 днів лютого телефонні шахраї видурили в жителів Шепетівського району майже 60 тисяч гривень за непритягнення родичів до кримінальної відповідальності.

Психологи пояснюють, що таке необдума­не прийняття рішення потерпілими зумовлене тим, що шахраї навмисне створюють стресову ситуацію, щоб людина не встигла оговтатися. Адже, коли людину застають зненацька, у неї виникає емоційна базова потреба — захистити себе та своїх близьких.

Також, за словами психологів, телефонні шахраї завжди наголошують: «У вас є дуже мало часу». У такому випадку, людина починає діяти імпульсивно, приймаючи емоційне рі­шення, яке є зазвичай неправильним, зокре­ма, у ситуації, коли йдеться про гроші.

До прикладу, зловмисники телефонують жінці та повідом­ляють, що її син потрапив у ДТП. Потрібно терміново від 2 до 5 тисяч доларів внести на рахунок, щоб його відпустили. Жінка, шоко­вана такою інформацією, нічого не з’ясовуючи, одразу ж передає гроші шахраям. Через дея­кий час приходить син і обурюється: «Мамо, яка поліція, яке ДТП?»

— Якщо ви або ваші рідні потрапили в таку ситуацію, перш за все, запитайте у свого співрозмовника всі анкетні дані особи (прізвище, ім’я, по батькові та дату народження), стосовно якої вам телефонують, — радить Володимир Шевчук, начальник сектору моніторингу Шепетівського відділу поліції. — Після цього обов’язково зв’яжіться зі своїм родичем, який, нібито, вчинив правопорушення. І, найголовніше в цій ситуації: працівники правоохоронних органів ніколи не вимагатимуть гроші за непритягнення до відповідальності якоїсь особи. Адже за такі протиправні дії передбачена кримінальна відповідальність.

Шахраї-банкіри

Ще один спосіб телефонного шахрайства, коли зловмисники телефонують та представляють­ся працівниками банку. Вони розповідають, що у співрозмовника був несанкціонований доступ до його картки.

— Потрібно, щоб ви під­твердили нам номер своєї карточки і сказали свій старий пароль, ми його поміняємо на но­вий, — пояснюють псевдобанкіри.

Люди повідомляють номер своєї банківської картки та пароль, і через деякий час, скориставшись банківською послугою «Екстрені гроші», афе­ристи знімають та викрадають усі кошти із банківської картки абонента.

— Минулого року мені телефонував чоловік, який представився працівником «Ощадбанку». Він сказав мені, що треба дуже швидко назвати свої особисті дані та паролі з картки, оскільки відбувся несанкціонований доступ до неї, внаслідок чого я можу втратити всі свої заощадження. Я тричі уточнила з якого банку мені телефонують. Моєму здивуванню не було меж, адже ніякими картками та рахунками цього банку я не користуюся. Випитувала різну інформацію в свого співрозмовника я хвилин 5. Лише потім повідомила, що рахунку в цьому банку не маю. Тоді телефонний зв’язок різко обірвався, — розповіла шепетівчанка, яка мала нагоду потрапити на гачок до псевдобанкірів.

Однак, у Шепетівському відділі поліції радять взагалі не спілкуватися із «банкірами» по телефону. І, тим паче, не називати ніяким стороннім особам свої банківські реквізити. Це допоможе вберегти кошти та нерви в подальшому.

— Особливо довірливими є літні люди, — наголошує начальник сектору моніторингу. — В будь-яких питаннях, які стосуються банківських карток та операцій із грошима, варто звернутися до відповідної банківської установи, де працівники нададуть кваліфіковану допомогу та вичерпну інформацію.

Шахрайства через Інтернет у тренді

Беззаперечно, онлайн-шопінг економить не лише час, а й кошти. Адже часто товари тут продаються дешевше. І провівши в пошуках годинку-другу, цілком реально зекономити кругленьку суму. Однак, дуже легко також стати жертвою й неправди­вого Інтернет-оголошення про продаж якогось товару. Відтак, існує велика ймовірність, що свої гроші ти таки «подаруєш» шахраю.

Як приклад — жінка публікує оголо­шення, що вона продає свою весільну сукню. До неї телефонують зловмисники та повідом­ляють, що хочуть у неї купити товар.

— Скажіть, будь ласка, номер своєї платіжної картки, щоб ми перерахували вам гроші, — повідомля­ють аферисти.

Жінка називає номер, після чого ті йдуть до банкома­ту і набирають номер картки, використовуючи функцію «Екстрені гроші».

До жінки приходить смс з кодом. Знаючи номер картки, аферисти дзвонять до потерпі­лої та повідомляють:

— Вам зараз на мобільний телефон прийде номер, продиктуйте нам його і ми перерахуємо гроші за сукню.

Жінці дійс­но приходить пароль, і вона, нічого не підоз­рюючи, говорить їм його. Зловмисникам залишається лише ввести пароль біля банкомату і забрати всі гроші, які є на рахунку.

Більш спритні «фахівці», які роблять ставки на сільських жителів, продають навіть елітні корови за ціною як на м’ясо. Щоправда, просять внести авансовий платіж на рахунок у банку. Таким чином ви бронюєте собі молочницю, адже, зі слів продавців, можна не встигнути придбати.

— Аби мінімізувати ризики, варто добре перевірити рейтинги продавця та покупця, з’ясувати дату реєстрації на тому чи іншому інтернет-ресурсі. Також потрібно поспостерігати, як часто він виходить на зв’язок. Варто звернути увагу й на таку важливу деталь: чи не квапить із покупкою продавець, — радить Володимир Шевчук.

Зняв порчу — позбувся всього

Також одним з поширених видів шахрайств є зняття порчі. Зазвичай, жертвами стають люди зі слабкою волею, яких спіткали життєві негаразди.

Зі слів правоохоронців, найвразливіша верства населення — дівчата 14–17 років. Розмову починають з елементарного: «Котра година?» Далі, вчиняючи психологічний тиск та використовуючи навіювання, розповідають про проблеми зі здоров’ям когось зі членів сім’ї. Підлітки стають налякані таким станом речей і діють за вказівками шахрайок. Одна з найголовніших умов — нерозголошення про зустріч та передача усіх цінностей та грошей із дому.

— Діти не повинні знати, де батьки зберігають коштовності та кошти, — наголошує Володимир Іванович.

Отож, будьте уважні та обережні! І у випадках, якщо ви, чи ваші близькі стали жертвою шахраїв, або ж ви стали свідком незаконних дій, — терміново повідомляйте поліцію за номером «102».

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці