Чи краща освіта у вітчизняних вишах?

Протягом усього життя людина безліч разів постає перед вибором. І одним із найважливіших — вибір майбутньої професії, вищого навчального закладу. Саме таке складне завдання постане перед одинадцятикласниками, серед яких і я.

Важливо підійти до вибору вишу, щоб у майбутньому стати високопрофесійним фахівцем. Ось тому абітурієнти у пошуках більш якісної освіти виїжджають за кордон. Варто зауважити, що останнім часом батьки деяких школярів замислюються і про середню освіту за кордоном для своїх дітей. В мережі з’являються відповідні пропозиції, як от на сайті https://karandash.ua/school-education/uk, де пропонують середню освіту в Англії.

У рамках проекту всеукраїнської Школи громадської активності та патріотичного виховання і волонтерської участі «Агенти змін» я вирішила організувати захід, присвячений вибору вищого навчального закладу. Попередньо серед учнів одинадцятих класів нашого міста пройшло анкетування. За його результатами встановлено, що 47 % випускників хочуть і планують навчатися за кордоном, а 53 % в Україні.

Чи говорять ці цифри про те, що наші випускники та їх батьки дедалі більше незадоволені українськими університетами? Аби знайти відповідь на це запитання, 13 вересня у приміщенні міськрайонного центру зайнятості відбувся круглий стіл на тему «У нас краще».

До розмови долучилися як одинадцятикласники, так і фахівці. Зокрема, в заході взяли участь Ірина Топчій — помічник народного депутата Романа Мацоли, Тамара Каштан — заступник директора міськрайонного центру зайнятості, Наталія Бушинська — заступник начальника відділу активної допомоги безробітним міськрайонного центру зайнятості, Наталія Стасюк — начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту, Світлана Рула — практичний психолог, координатор школи лідерів, Ірина Мінчук та Тетяна Гончарук — викладачі Шепетівського медичного училища. Всі вони поділилися з майбутніми абітурієнтами своїм досвідом та висловили свої міркування щодо подальшої освіти.

Чесно кажучи, напочатку одинадцятикласники скептично поставилися до слів дорослих. Вони були впевнені у перевагах закордонної освіти. Учні ставили величезну кількість запитань для доповідачів, бо не погоджувалися з ними.

Проте ніхто не зміг протистояти реальним життєвим історіям, які розповідали гості. Люди їдуть за кордон з великими надіями на кращу долю. Натомість знаходять розчарування, біль, виснажливу працю і лише одиницям вдається досягти бажаного.

Які ж аргументи прозвучили на зустрічі? Зокрема, навчання за кордоном у більшості випадків є платним і в кілька разів перевищує вартість освіти у наших вишах. Також, навчаючись за кордоном, студенти не матимуть змоги на часті відвідування дому та зустрічі з рідними.

Ще одна трудність, з якою доведеться зіштовхнутися на початковому етапі навчання — мова. Доведеться докласти зусиль, аби оволодіти нею на високому рівні.

Учні дещо по-іншому поставилися до преспективи освіти за кордоном. Так, звичайно, ми не можемо заперечити те, що у європейських країнах кращі наукові бази, обладнання, можливості та перспективи, але й у нас при бажанні можна досягти високих результатів.

Врешті-решт, після довгої та палкої дискусії спільними зусиллями ми дійшли висновку, що у нас краще. Адже в Україні все таке рідне та знайоме, тут ми почуваємося захищеними та потрібними.

Нам не вдалося досягти стовідсоткового результату, деякі учні залишилися при своїй думці, але навіть часткові зміни — це крок до обдуманого вибору.

Насправді ж, не так важливо, у якому виші в майбутньому доведеться навчатися, на сьогодні випускникам ще потрібно наполегливо вчитися та докладати неабияких зусиль, щоб досягти поставленої мети.

Троц Каріна,
учениця 11 класу школи-гімназії

Поділитися посиланням: