Чи з’явиться в Україні жінка-генерал?
У вересні депутати надали можливість українським жінкам ставати генералами ЗСУ. Це вагоме досягнення, адже ґендерна рівність є ознакою розвинених країн. Як представлені жінки в професійному і суспільному житті держави, дослідив Центр громадського моніторингу та контролю.
Чи існують «чоловічі» та «жіночі» професії?
Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», 60 % українців поділяють професії на суто чоловічі та суто жіночі. І наявна статистика зайнятості чоловіків і жінок підтверджує цей стереотип. За даними Держкомстату, серед працівників освіти — майже 90 % жінок, серед викладачів — 80 %, серед продавців — 74 %. Тим часом чоловіки переважають на вищих службових посадах — 74 %, на менеджерських — 58 %. Керують підприємствами також більше чоловіки, аніж жінки: 59 % проти 41 %. При цьому зарплата жінок на 25 % менша.
Цікаво, що у 2005 році Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», однак його складно назвати дієвим. Зокрема, багато спеціальностей донедавна були для жінок не доступні. Наприклад, праця на автомобільному, морському, річковому, залізничному транспорті і метрополітені, а також будівельні, монтажні, гірничі, геологорозвідувальні роботи та багато іншого. Справа в тому, що МОЗ визнав ці спеціальності шкідливими. Лише на початку 2018 року в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун скасувала цю дискримінаційну заборону.
— На сьогодні змінилися характер та умови праці, впроваджуються новітні технології. Першочерговим завданням держави є не обмеження прав жінки щодо роботи, а створення безпечних умов праці та якісної системи профілактичної медицини, — пояснила експерт Міністерства охорони здоров’я Ірина Руденко.
Сьогодні поступово відбувається фемінізація традиційно «чоловічих» галузей. Зокрема, за останні 7 років частка жінок в ІТ-секторі зросла з 7 % до 20 %. Побільшало жінок і в силових відомствах. На думку експертів, не в останню чергу на ситуацію вплинула Угода про Асоціацію з ЄС, адже, відповідно до неї, Україна зобов’язується забезпечити рівні можливості жінок і чоловіків у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі ухвалення рішень.
Власне, у лютому 2018 року Кабмін призначив урядову уповноважену з питань ґендерної політики. Нею стала Катерина Левченко, до повноважень якої належать контроль за дотриманням принципу ґендерної рівності, допомога в розробці державних програм, співпраця з міжнародними організаціями та громадянським суспільством щодо ґендерних питань.
Жіноче обличчя ЗСУ
У вересні депутати усунули дискримінацію жінок у Збройних силах України та інших військових формуваннях. Після того, як Президент підпише закон і він набуде чинності, жінки зможуть проходити військову службу нарівні з чоловіками, тобто не будуть обмежені у військових посадах та званнях.
— Він урівнює можливості при укладанні контракту та при виході в запас, під час проходження військових зборів та уніфікує міру відповідальності за виконання поставлених завдань, — розповіла співавтор законопроекту, депутат Ірина Суслова.
Цікаво, що два роки тому жінкам стали доступні понад 100 бойових військових спеціальностей. Якщо раніше вони були переважно медиками, зв’язківцями, бухгалтерами, кухарями тощо, то з 2016 року отримали можливість бути водіями, гранатометниками, кулеметниками, снайперами, командирами відділень тощо.
— Завжди вважалося, що служба в ЗСУ — це чоловіча справа і жінкам там нема що робити. Але, подивіться, зараз у Збройних cилах України проходять військову службу більше 25 тисяч жінок. Такої великої кількості ніколи не було, — зазначив Президент Петро Порошенко у березні 2018 року.
У цілому в армії 22,4 % жінок, з них — понад 3 тисячі офіцери і 70 — полковники. Активісти сподіваються, що завдяки законодавчим змінам незабаром з’явиться і жінка-генерал.
Жінки у владі
Статистика свідчить, що українські жінки є активнішими виборцями, ніж чоловіки, але у владі їх значно менше. Якщо у Європі жінки в політиці складають 25–40 %, то в Україні лише після останніх виборів цей показник вперше зробив відчутний стрибок — до 12 %.
Сьогодні у Верховній Раді зареєстровано 51 жінку народного депутата. А в уряді працює 3 жінки-міністри. Це — віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, міністр освіти Юлія Гриневич і в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Серед очільників областей лише одна жінка: Юля Світлична в Харківській ОДА. У середньому в обласних радах 15 % жінок. Найбільше — у Сумській облраді (21,9 %).
За словами активістів, співвідношення статей у владі мала б змінити норма про 30 % ґендерну квоту у виборчих списках кандидатів у депутати, яка була внесена у виборче законодавство перед виборами 2014 року. Для тих, хто виконав вимогу, були передбачені додаткові кошти — 10 % від щорічного державного фінансування статутної діяльності. Однак в реальності ані в парламенті, ані в міських радах немає 30 % жінок. На думку активістів, причина в тому, що закон не передбачає покарання за недотримання квоти.
Шепетівка Дошка оголошень Місцева реклама
У 2014 році в парламенті був зареєстрований законопроект № 1456, який передбачає збільшення кількості жінок до 40 % для першої п’ятірки в списку політичної партії та до 30 % у кожній наступній десятці. При цьому ЦВК не повинна приймати документи партій, які ігнорують ці вимоги. Якщо Верховна Рада ухвалить цю пропозицію, то це стане відчутним кроком до подолання ґендерного розриву в українській владі.
За оцінками економістів, ВВП країни можна суттєво підвищити, якщо працевлаштувати всіх працездатних жінок і надати їм рівні права із чоловіками. Тому подолання ґендерної дискримінації є ще однією стратегією успішного розвитку України.
Залишити відповідь