Пріоритети-2022 у законопроєктах

Пріоритети-2022 у законопроєктах

Цього року депутатів чекає не менш запекла праця, ніж торік. У планах на 2022 рік багато законів, які повинні завершити важливі реформи. Зокрема, це реформи СБУ і містобудування, децентралізації, пенсійна реформа, закон про народовладдя тощо. Перше засідання Верховної Ради відбудеться 25 січня, а тим часом Центр громадського моніторингу та контролюкоротко нагадує, про що йдеться у цих документах.

Закон про народовладдя

Законопроєкт № 5512 «Про місцевий референдум» парламент отримав ще 19 травня минулого року. Ініціаторами документа виступили аж 111 нардепів, серед яких голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, очільники фракції та партії «Слуга народу» Давид Арахамія і Олександр Корнієнко.

«Вкрай важливо, щоб документ став взірцевим законом та дійсно ефективним механізмом реалізації прямої демократії на місцевому рівні. Очікую, що десь на початку наступної сесії ми зможемо розглянути цей документ на пленарному засіданні», — зазначив Стефанчук.

Законопроєкт визначає, які питання можна виносити на місцевий референдум, а які ні, та хто може його ініціювати.

Пенсійна реформа

Серед пріоритетів 2022 року — запровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення. Законопроєкт № 2683 був зареєстрований ще 2019 року, але депутати повернули його на доопрацювання. У листопаді минулого року голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова подала новий варіант проєкту.

Відповідно до нього, роботодавці сплачуватимуть до Пенсійного фонду 1 % у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від заробітної плати працівників. Держава співфінансуватиме внески на паритетних засадах.

Реформа містобудування

Цього року влада планує завершити реформу містобудування. Для цього потрібно ухвалити у другому читанні законопроєкти № 5655 та № 5877. Вони запроваджують систему прозорих дозволів на будівництво та кримінальну відповідальність за незаконне будівництво, а також посилюють захист історичних пам’яток.

Окремо депутати планують проголосувати у другому читанні закон про столицю. Щоправда, законопроєкт № 2143–3 попередньо отримав несхвальні відгуки від столичної влади та експертів. Автори законопроєкту заявляють, що хочуть підвищити спроможність київської влади і децентралізувати її. Тим часом експерти кажуть, що положення документа суперечливі. Зокрема, це стосується розділення посад міського голови і голови КМДА.

Реформа СБУ

Реформа Служби безпеки України є частиною міжнародних зобов’язань нашої держави. Мета змін — позбавити спецслужбу невластивих їй функцій: економічної та слідчої. Натомість зосередитись на ефективній контррозвідці, боротьбі з тероризмом та захисті державної таємниці.

«Треба позбавити СБУ невластивих їй економічних функцій та важелів впливу на бізнес. Врешті, це ще й наші зобов’язання перед міжнародними партнерами», — наголосив голова ВР Руслан Стефанчук.

Закріплення децентралізації

Інше важливе завдання для парламентарів — закріплення децентралізації в Основному законі. Нову редакцію отримають дев’ять статей Конституції, які стосуються адміністративно-територіального устрою. Зокрема, в тексті з’являться громади і префекти.

Експерти кажуть, що в запропонованому проєкті досі залишаються дискусійні питання. Наприклад, назви Дніпропетровської (Дніпровської) та Кіровоградської (Кропивницької) областей чи порядок призначення і підпорядкування префекта.

Легалізація медичного канабісу

У 2022 році також планується поставити крапку у питанні використання медичного канабісу. Раніше легалізувати ліки основі канабіноїдів пробували у 2016, 2019, 2020 і 2021 роках. Цього року уряд збирається подати до Верховної Ради новий варіант проєкту.

«Уже оприлюднений на обговорення урядовий законопроєкт про легалізацію медичного канабісу… Я сподіваюся, що депутати комітету підтримають його», — заявив очільник парламентського комітету з питань охорони здоров’я Михайло Радуцький.

За його словами, у новому документі посилено контроль Нацполіції за обігом конопель, а також чітко вказано, що таке медичний канабіс і як його будуть імпортувати.

Економічний паспорт

У грудні 2021 року президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті 4 пов’язані законопроєкти: про економічний паспорт; щодо державних внесків до системи економічного паспорта; щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь та про відповідальність за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь.

Передбачється, що кожен українець до 18 років стане учасником Фонду майбутніх поколінь. Держава накопичуватиме на його рахунку кошти від ренти за користування надрами для видобування корисних копалин та доходів від інвестування внесків.

Після повноліття учасники фонду зможуть витратити ці кошти на навчання, купівлю житла, лікування чи пенсійні рахунки. У президентському офісі очікують, що завдяки економічному паспорту діти зможуть накопичити близько 10 тисяч доларів.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Реклама




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Уторік народний депутат від Шепетівщини Олексій Жмеренецький говорив у Верховній Раді майже 14 хвилин
Пристрасті довкола великого герба України
Закон про корінні народи. Нащо він Україні?
Змінити місце реєстрації можна буде онлайн
Скільки учнів має бути у класах: норма закону про наповнюваність дітей у школах
Нові законопроєкти АМУ: додаткові 400 млн грн для громад Хмельниччини

Читайте у цій рубриці



Зарплати в травні — у більшості професійних сфер триває їх зниження
Європою шириться мавпяча віспа: що варто знати
Виплату грошової допомоги переселенці можуть отримати прямо на вокзалі
Українці обрали тему для нової поштової марки
НБУ скасував обмеження курсу для продажу готівкової валюти
Депутати хочуть позбавити громадянства військовозобов’язаних, які виїхали за кордон
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter