Перший дзвоник у школах Шепетівщини після «оптимізації»
У колишній Судилківській ЗОШ І–IІ ступенів (більш відома як «бриківська») в Шепетівському районі День знань пройшов по-новому. Цьогоріч вона зазнала оптимізації мережі навчальних закладів і стала філією І ступеню опорної Судилківської загальноосвітньої школи.
— 30 учнів 5–9 класів продовжили навчання в Травлинській ЗОШ, — пояснила директор Судилківської школи Ніна Ребекевша. — Батьки зорієнтувалися, що їм краще відвідувати школу в сусідньому селі, ніж ходити в опорний освітній заклад у Судилкові, як передбачалося рішенням сільської ради.
Настрій у педагогічного колективу в перший день навчального року сумний.
— З батьками та педагогами перед прийняттям рішень ніхто не провів ні бесід, ні консультацій, ні розмов, щоб зорієнтувати на навчання в опорну школу. Депутати проголосували за оптимізацію, а думкою громади навіть не поцікавились.
Батьки та вчителі вважають, що місцева влада їх ошукала.
— Ще в травні батьки за власні кошти провели в приміщенні ремонт, — пояснила Юлія, мама п’яти дітей. — Чому нас не попередили, що діти старших класів не будуть навчатися далі?
Вторік восени напередодні виборів в ОТГ їх запевнили, що два роки їхню школу не реорганізовуватимуть.
— Я була членом виборчої комісії і депутат обласної ради мені особисто казав, що школа працюватиме без змін, — розповіла вчитель української мови та літератури Валентина Косовська. — Я вчитель вищої категорії з майже тридцятирічним стажем роботи в цьому навчальному закладі, але залишилася фактично без роботи. Повідомлення про скорочення отримала 14 серпня, коли штат у інших навчальних закладах вже сформовано.
На думку батьків та вчителів, їхня школа мала гарну перспективу. Навіть цьогоріч у перший клас прийшло семеро учнів, якщо в базовій Травлинській ЗОШ всього три дитини.
— У нас 30 багатодітних сімей мають по 4–5 дітей, — ділиться багатодітна мама Олена. — У дитячий садок ходить 25 дітей, а це ж майбутні школярі.
Згідно з законодавством повний клас формується, якщо його відвідує хоча б 5 дітей. Тоді держава фінансує заробітну плату. У разі, якщо учнів менше, вони перебувають на індивідуальній формі навчання та оплата здійснюється із місцевих бюджетів.
Учнів з Судилкова разом із батьками у нову школу, де їм доведеться продовжити навчання після оптимізації їхнього закладу, на свято Першого дзвоника привіз травлинський шкільний автобус. Чи буде забезпечений і надалі довіз судилківчан допоки не вирішено.
— Діти ходитимуть на рейсові автобуси, або батьки возитимуть, — розмірковує пані Наталія. — Моя донька не захотіла залишати своїх однокласників, хоча думала переводити її в шепетівську школу.
Відстань від Травлина до Судилкова складає близько 5 кілометрів.
P. S.
31 серпня батьки з Судилкова подали позовну заяву до суду. Адже лозичанські батьки відстояли в суді права дітей навчатися у своїй школі, а не переходити в Судилків.
Важко дивитись на майже порожній шкільний двір, коли ще зовсім нещодавно тут гомоніла п шкільна родина… Та, мабуть, думка ані 105- ьох дітей, ані їхніх батьків нікому не важлива?! “…А що ж людина? А як же людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має…”