Сергій Доскач: «У мене біографія проста…»

Серед студійців літературно-мистецької студії «Доля» маємо багато достойних шепетівчан-поетів, творців, про яких варто говорити, але я хочу розповісти про людину, яка на п’ятдесятому році життя намагається досконало оволодіти українською мовою.

Хто ж наш поет? Він — Сергій Доскач. У місті Норильську, Красноярського краю, в місцевості вічної мерзлоти і нескінченної зими, у 1964 році в родині репресованого народився син. Його батько відбував там покарання по сумнозвісній 58 статті, як «ворог народу», засланий туди в 1945 році з Тернопільської області на десять років за вироком сталінського суду.

— Він був дивовижною людиною, — згадує Сергій Петрович, — майстром на всі руки — столяр, тесляр, і взагалі був дуже талановитим. З шістьма класами освіти міг годинами напам’ять розповідати вірші українською, польською і російською. Знав величезну кількість пісень і сам прекрасно співав. Мама ж родом з Сибіру, під час Великої Вітчизняної війни була радисткою. На фронті була з 1942 року по вересень 1945-го. Війну закінчила в Японії. Після війни працювала секретарем в сільраді, як сама грамотна в селі. У п’ятдесятих роках поїхала в Норильськ, який тільки що почав заселятися. Там і сталася зустріч моїх батьків. Після закінчення терміну заслання батька там же і залишилися жити.

Дуже важкий був час. Спочатку жили у бараку (і це при -50! і нижче), оскільки житлові будинки тільки починали будуватися. Потім отримали квартиру в «хрущовці», де я вже і народився. Здавалося б, мої батьки були з різних соціальних таборів, але прожили довге і щасливе життя. Не пам’ятаю, щоб в сім’ї хтось з них просто підвищив один на одного голос. Батька вже немає з 1998 року, мама померла нещодавно, проживши 93 роки. Це ті люди, яким я зобов’язаний багато чим у моєму житті. У мене ж біографія проста, як і у більшості людей того часу.

У 1972 р. сім’я переїхала на Україну в м. Олевськ Житомирської області. Після аварії на Чорнобильській АЕС, (1986 р.) родина облаштувалася в Хмельницькій області в м. Шепетівка.

Вірші Сергій почав писати ще в дитинстві. Поетичний талант особливо проявився в юності. Після школи він поступив до Житомирського державного педагогічного інституту ім. І.Франка на філологічний факультет, спеціальність «Російська мова і література».
Сергій Петрович виріс в російськомовній родині, але він українець, свідомий українець, усією душею відданий своїй країні та народові. Йому все дороге і любе, як кожному українському серцю, йому болить все те, що й кожному з нас. Його патріотизм щирий, а не штучний. Він живо відчуває і реагує на всі події, що відбуваються сьогодні, на всі прояви зневаги зі сторони «сусідів», і зразу ж дає гостру відсіч віршами.

Вірші раннього періоду життя, громадянська лірика, яка яскраво відображає активну життєву позицію автора, високу міру відповідальності, свідомості й патріотизму, також багато ліричних віршів, присвячених найпрекраснішому почуттю — любові, вийшли з-під пера автора у зрілому віці, після багаторічної перерви.

— На якийсь час вірші пішли з мого життя, не писав 14 років, і ось, кілька років тому доля звела мене з Вірою Кухарук, яка шляхом надзвичайних зусиль з її боку, привела мене в літературну студію «Доля». І ось тут вже почався мій другий активний етап літературної діяльності, — говорить Сергій.

Загалом, серед поетів Шепетівщини Сергій Доскач виділяється глибоким власним баченням подій, індивідуальним звучанням, навіть коли він говорить про загальнолюдські проблеми.

Нині, маючи у творчому доробку три солідних збірки віршів («Живий відгук душі» (300 стор., Харків, 2015); «Голос» (288 стор.); «На кончиках пальцев» (280 стор., Харків, 2016), невтомно працює над наступним виданням.

Є в його творчості громадянська поезія, є лірика. Є поезії туги і жалю, є вірші-роздуми та вірші з філософським забарвленням.

Особливо гострі його вірші в розділі «Громадянська лірика», де яскраво видно життєву позицію автора в нелегкий для України час.

«Я поздравляю вас, крымчане»
На троне – самозванец-царь,
И ваш удел теперь – молчанье,
Взамен на брошенный сухарь.
Взамен на совести остаток,
Хмельного воздуха глоток,
Неужто вам лизать приятно
Солдата русского сапог?

Доскача також можна назвати поетом гнівного протесту. Це тому, що Сергій миттєво реагує на будь-які випади зі сторони представників влади чи артистів сусідньої «дружньої» держави проти України та українців.

Украина не будет скована
Паутиной российской дури,
Мы вобьём эту мысль вам в голову…
ЕСЛИ НУЖНО, ТО ВМЕСТЕ С ПУЛЕЙ!

Цикли його віршів «В очікуванні щастя», «Сила тяжіння», «Береги любові» розкривають тему людської доброти і сили любові, необхідність її присутності в житті кожного. Любов до жінки — головна тема його ліричних віршів.

У цикл поезій «Любовна лірика» увійшли вірші автора про велику силу любові. Відчувається, що поет в різні періоди життя і творчості відчуває і переживає це прекрасне, піднесене почуття.

Дивовижні слова присвячені улюбленій жінці! Ці слова може написати тільки людина, котра самовіддано любить і тонко відчуває. Такі вірші духовно збагачують читача, розкривають йому красу і глибину інтимного світу людини. І нехай деякі рядки трохи сумні, проте в них — щирість і ніжність до коханої жінки.

Ти – золоте весни цвітіння,
Легкий цілунок на дорозі.
Ти – кольорове божевілля,
Що в терпких снах бентежить розум.

Сергій Доскач — це вічний романтик, який налаштований поетично на сприйняття оточуючого світу з невичерпним бажання жити у бурхливих потоках мрій і бажань.

У творчої людини є велике щастя — це народження нового твору: вірша, поеми, розповіді або маленької мініатюри. Тоді в прискореному темпі б’ється серце, а душу наповнюють незвичайні хвилювання, зникає весь світ, і думки вибудовуються в ритмічні рядки. Звідки вони беруться? Хто їх надиктовує? Як дізнатися? Це сама велика таємниця людської свідомості.

З упевненістю можу сказати, що нічого кращого за щастя творення для справжнього поета немає, як і втім, для будь-якого діяча мистецтва.

 

 

 

 

 


Поділитися посиланням



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації



Вам також може бути цікаво:



Читайте у цій рубриці: