Ще раз про СНІД, ще раз про толерантність…

Першого грудня у світі відзначають Міжнародний день боротьби зі СНІДом.

В Україні перші випадки ураження цим смертельним вірусом зареєстрували ще в 1987 році. На тлі медичних та соціальних труднощів, зумовлених цим захворюванням, потребує особливої уваги питання толерантного ставлення суспільства до ВІЛ-інфікованих

На минулому тижні ми завітали в «Кабінет довіра», що знаходиться на території Шепетівської ЦРЛ. У 2008 році його створили задля надання спеціалізованої медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, проведення тестування для виявлення ВІЛ-інфекції. З перших днів у ньому працюють Валентина Молокопой, лікар-інфекціоніст, та Юлія Шарова, медична сестра.

«СНІД не обирає за рівнем благополуччя»

Такої думки дотримується лікар Валентина Молокопой. Якщо раніше вважалося, що він уражає лише людей з недостатнім рівнем життя, то за останні роки багато що змінилося.

— Прикро, що населення дуже недбало ставиться до свого здоров’я. Люди звертаються у лікарню дуже пізно, — каже лікар. — Найчастіше виявляють СНІД, коли вже захворіли на туберкульоз. Переважно ВІЛ-інфіковані хворіють на туберкульоз, пневмонію, грип і нерідко вмирають від них, бо організм не може з ними боротися, не має імунітету.

Однак за останні роки дещо спостерігається покращення в цій справі.

— Це відбувається завдяки тому, що лікарі  рекомендують пройти тест на наявність вірусу чоловікам, жінки яких вагітні. Звісно ця процедура відбувається за згодою та цілком анонімно. Також мають обстежуватися на СНІД і контрактники, а їх, у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на Сході України, побільшало, — розповіли в «Кабінеті довіри».

Й справді, допоки ми розмовляли із медпрацівниками, у кабінет прийшов чоловік, що вирішив служити за контрактом. Медсестра Юлія поспішила до пацієнта і без зайвих зволікань зробила тест. На щастя, він виявився негативним.

— Подібний до тесту на вагітність: одна смужечка — негативний, дві — позитивний. В моїй практиці не було випадків, коли тести виявилися недостовірними після інших аналізів на СНІД, — пояснила Юлія Шарова.

До слова, саме східні та південні області мають найвищі показники зараження.

— Прикро, що не дотримуючись простих правил безпечної поведінки, люди й досі вражаються цим вірусом. Не поодинокі випадки, коли хтось один із подружжя заразив партнера. Тому потрібно при найменшому сумніві прийти і перевіритися на наявність вірусу, — продовжила Валентина Леонідівна.

На Шепетівщині раніше були зафіксовані п’ять випадків народження ВІЛ-інфікованих дітей. Взагалі на обліку з міста та району перебуває 90 осіб.

Статистика Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України

За період 1987–2016 (9 міс.) рр. в Україні офіційно зареєстровано 292 153 випадки ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 90 095 випадків захворювання на СНІД та 40 554 смертей від захворювань, зумовлених СНІДом.

Станом на 01.10.2016 р. під медичним наглядом у ЗОЗ служби СНІДу перебувало 132 714 ВІЛ-інфікованих осіб (поширеність ВІЛ-інфекції – 312,4 на 100 тис. населення) та 37 912 хворих на СНІД (поширеність СНІДу – 89,2 на 100 тис. населення). Найбільші показники поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровані у Одеській (865,8 на 100 тис.населення), Дніпропетровській (797,56 ), Миколаївській (713,8), Херсонській ( 392,7) областях та у м. Києві (432,6).

Стратегія 90х90х90

90х90х90 – нова амбітна стратегія лікування після 2015 року, де 90% хворих знають про свій статус, 90% — отримують АРВ-лікування і у 90% — зменшується вірусне навантаження. Метою проекту є припинення епідемії СНІДу до 2020 року.

— Нині з 50% пацієнтів, у яких виявлено це захворювання, вживають антиретровірусні препарати, що знижують в їхньому організмі дію цього вірусу. Таку терапію хворий отримує пожиттєво. Людина на препаратах може в такий спосіб не лише зарадити собі, а й захистити оточення від цієї хвороби. Вірусу в організмі залишається менша частка, тому він не несе великої загрози, — продовжила лікар.

Й надалі «Кабінет довіра» сподівається працювати в рамках запропонованої стратегії. Головною умовою залишається бажання людини бути здоровою та вчасно проходити медичне обстеження.

СНІД не вирок для оточення

Перший випадок ВІЛ-інфекції в Україні діагностували ще у 1987 році. За 29 років в Україні було прийнято і державну програму боротьби зі СНІДом, і утворено чимало громадських організацій. Але і до нині залишається невирішеною проблемою толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих.

Люди, в яких діагностували це захворювання, не повинні ставити на собі хрест, вважають фахівці. Бо дотримання ними всіх рекомендацій та прийом препаратів, може виправити ситуацію. Наприклад, жінка, у якої виявили ВІЛ-інфекцію, за умови медикаментозного лікування, може народити цілком здорову дитину.

— Часто навколо хворого, як удома, так і на роботі, утворюється вакуум, спілкування з ним навіть близькі намагаються уникати. І це вибудовує певний психологічний бар’єр, який впливає на людину. Але заразитися ВІЛ-інфекцією не так просто. При дотику, спілкуванні в побуті, рукостисканні вона не передається. Навіть підхопити вірус через кров непросто, бо його має бути потрібна кількість, щоб з нею проникла інфекція. Скажімо, гепатитом заразитися значно легше, ніж ВІЛ-інфекцією. Тому на рівні з проблемою боротьби проти СНІДУ, важливо обговорювати й іншу — толерантності, — на завершення розмови сказала Валентина Молокопой.


Поділитися посиланням


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Читайте також у цій рубриці: